Українська спортивна пара Софії Голіченко та Артема Даренського мала турбулентний шлях на Євро-2026 з фігурного катання, і на цьому їхні випробування не скінчилися. Про втрачений багаж Артема, травму Софії, позичений костюм і найнижчі оцінки за три з половиною роки спортсмени розповіли в інтервʼю Суспільне Спорт.
Лідери збірної України у спортивних парах — Софія Голіченко та Артем Даренський — провели найгірший чемпіонат Європи в карʼєрі. З двома поспіль 11-ми місцями за спиною цього разу дует цілився на фініш у топ-10, а врешті посів останню, 16-ту, позицію.
Після невтішних спроб кваліфікуватися на Олімпійські ігри, що обидва рази залишили їх за крок до Мілана-2026, після операції Артема та "прильоту" біля їхньої ковзанки — на шляху до Євро в британському Шеффілді фігуристів спіткали чергові перепони.
Голіченко та Даренський — єдині учасники чемпіонату, які добиралися до Сполученого Королівства з України. Пара, що базується в Дніпрі, стикнулася з проблемами на першому ж етапі поїздки.
"Потяг затримався на три години: це вже було не дуже приємно, — розповідає про шлях до Британії Софія Голіченко. — Їхали до Києва, там пересаджувалися на інший потяг і їхали, як завжди, до Польщі. Далі летіли через Амстердам до Манчестера, а з Манчестера — трансфером до Шеффілда".
"Затримка була у всіх, хто їхав через Фастів, — додає Артем Даренський. — І поїзд з Дніпра теж не могли вчасно подати. Це через проблеми з електрикою, та ще й погодні умови".
Дорогою до Шеффілда фігуристи зрозуміли, що авіакомпанія загубила багаж Артема з усім інвентарем, зокрема ковзанами й костюмами.
"Він лишився в Амстердамі, а на наступний день полетів у Манчестер, — описує події Даренський. — Але ані організатори, ані ми не могли його забрати, тому що це має робити авіакомпанія. Поставили організаторам питання: "Що робити?" І тоді вони знайшли хлопця, який займається ковзанами. Він дістав швидко леза, і був десь на складі мій розмір ковзанів. Це були "аури", хоча я говорив: якщо будуть "ріспорти", давайте "ріспорти". Тому що "аури" треба формувати. І от коли в нас уже був прокат — лишалося дві чи три години до виступу — вони мені поставили леза".
Із костюмом на коротку програму допомогли інші фігуристи. Верх позичив український танцівник Андрій Капран, а низ — ексукраїнець Даниїл Семко, який нині представляє Угорщину.
Через тривалий переїзд, форс-мажор із багажем і пошук нових ковзанів Голіченко й Даренський не виходили на лід разом упродовж понад чотирьох днів. Їхнє перше "тренування" відбулося під час 6-хвилинної розминки перед самим прокатом.
"Я виходила [на льодові тренування], трошки пострибала, трошки покаталася сама — і воно нічого не дало майже, — згадує Софія. — Ми просто не знали, чи будемо взагалі виступати. Постійно були в стані очікування. Через це було дуже складно. Я телефонувала тренеру [Ігореві Марченку] за дві години до початку [короткої програми] й запитувала, чи будемо ми виходити".
За словами Даренського, кататися в нових ковзанах було "не дуже складно", хоч і дискомфортно.
"Тут вже було питання — просто вийти й щось зробити. Я не ставив якусь ціль, не сильно піклувався про те, чи вийде стрибок. Ноги затікали. Плюс "аури" — досить жорсткі ковзани, і були проблеми із заточкою, леза трошки криво стали. Але як зміг, так і проїхав".
На запитання про те, як почувалася нога Артема, на якій йому торік зробили операцію, фігурист відповів зі сміхом: "Після прокатів дві ноги ніяк не почувалися".
Більше проблем під час виступів виникли, навпаки, у партнерки. За дві програми Софія впала чотири рази. Причому після короткої фігуристка ледь стримувала сльози та корчилася від болю. Помилка на викиді призвела до ушкодження. За словами Голіченко, болів майже весь бік: спина, стегно, пах.
Травма турбувала Софію ще до чемпіонату Європи, коли на тренуванні вона так само впала з викиду на стегно. Прокати в Шеффілді лиш погіршили ситуацію.
"Дуже хвилювалася я через те, що ми не тренувалися, — визнає Голіченко. — І, скоріш за все, я просто не змогла себе зібрати на цей прокат [у короткій програмі]. А довільна — це вже... Я виступала на знеболювальних. Мені не захотіли його колоти, що було б краще, тому я пила пігулки, і немало. Це теж призвело до таких неприємностей. Я привезла з собою знеболювальне, щоб у будь-який момент мені могли зробити укол. Але лікарі на арені сказали, що [пошкоджена] велика ділянка і я не буду її відчувати. Просто зробили якийсь масаж — він узагалі був ні про що. Дали жменю пігулок і сказали, йди".
Підопічні Ігоря Марченка розмірковували над тим, чи зніматися з довільної програми, та все ж обрали виступати далі. До того часу Даренському повернули багаж, і на фінальний виступ дует вийшов у власних костюмах.
"Ми вже з такою кількістю всього зіткнулися на цьому чемпіонаті, і вирішили, що треба катати до кінця", — пояснює такий вибір Голіченко.
Нині українці прагнуть зосередитися на відновленні, лікуванні та підготовці до чемпіонату світу в Празі, що відбудеться в березні.
"Зараз мені сказали, що можна просто розкатуватися, але не робити стрибки. Нічого взагалі поки не можна, — ділиться Софія вердиктом лікарів. — Там щось типу надриву у звʼязках, тому дивитимемося, як вона буде".
Результат на чемпіонаті Європи розчарував Голіченко й Даренського, як і невихід на Олімпіаду. Українці набрали 126.78 бала за два виступи — таких низьких оцінок вони не отримували з вересня 2022 року. Проте за їхніх обставин, зізнаються спортсмени, було важко розраховувати на інший сценарій.
"Ми розуміли, що підходили не в тій формі, в якій треба було. І з такою дорогою, і моментами з сумкою, — каже Артем. — Але я не дивився на оцінки, тому що розумів, чому воно так. Так, хотілося обійтись меншими проблемами, але є як є. І до прокатів було багато проблем, і зрозуміло, чому вони з'явилися в самому прокаті. Також багато суддів, особливо ті, які в технічній зоні сидять, вже, скажімо так, ставлять оцінки на тренуваннях. А нас там не було. Тому виступили й виступили. Оцінки, на жаль, не такі, які хотіли отримати. Але будемо працювати. Є що робити, є що змінювати".
"Це просто треба прийняти, — підсумовує Софія. — У всіх бувають негаразди, у всіх бувають невдалі виступи, невдалі сезони. Треба не опускати руки й працювати далі. Це не може бути вічно".
