Волейболіст збірної України Віталій Щитков дав розгорнуте ексклюзивне інтерв'ю для Суспільне Спорт, в якому розповів про емоції від драматичної гри з Італією — про матч проти чемпіонів світу, рецепт камбеку, а також подальші шанси у боротьбі за вихід у Фінал восьми Ліги націй.
Збірна України з волейболу проводить дебютний сезон у Лізі націй. І є претендентом на вихід до Фінал восьми турніру: українці йдуть на шостій позиції, маючи у доробку шість перемог. А загалом з 10 поєдинків, які "синьо-жовті" вже провели на турнірі, лише в одному — проти Франції — вони не здобули жодного очка.
Суспільне Спорт — офіційний транслятор чоловічої Ліги націй з волейболу. Дивіться матчі Ліги націй на платформах Суспільне Спорт, а також місцевих каналах Суспільного.
По ходу Ліги націй Україна встигла створити одразу кілька сенсацій: не віддала жодної партії у першому ж матчі на турнірі проти Сполучених Штатів, переводила ігри у тайбрейк з Бразилією та Іраном, тоді як збірну Японії — фіналіста попереднього сезону Ліги націй — взагалі обіграла у 5-сетовому поєдинку.
Без тайбрейку не обійшовся й матч України проти Італії, чинного чемпіона світу з волейболу. Попри програні перші дві партії, "синьо-жовті" змогли переломити хід подій та перевести гру у п'ятий сет. І хоча у підсумку матч закінчився перемогою Італії, українські волейболісти додали до свого доробку ще одне очко, яке може відіграти значення у боротьбі за вихід до Фіналу восьми.
Після завершення матчу Україна — Італія Суспільне Спорт поспілкувалося з пасуючим Віталієм Щитковим щодо результату гри, а також подальшими перспективами команди у Лізі націй. Волейболіст розповів про емоції від драматичного поєдинку, а також висловив думки щодо заключних ігор команди в основному раунді турніру.
— Відразу після гри, напевно, було більше розчарування, адже були близькі до перемоги. Але зараз вже пройшов деякий час — можливо, ви між собою вже поговорили, тренери щось сказали. По грі, який підсумок матчу для вас: позитивний чи негативний?
— Особисто я спочатку був дуже сильно засмучений, адже ми так повернулися з 0:2. У матчі проти такої команди, як Італія, виграти у них з 0:2 два сети і програти тай-брейк... Спочатку я був засмучений. Але загалом, проаналізувавши ситуацію, я зрозумів, що ми виконали дуже хорошу роботу. Також тренер сказав: «Ми в багатьох аспектах виграли». Ми програли, не буду в глобальну статистику вдаватися, у маленьких деталях. Два-три м'ячі, можливо, вирішили результат гри, а загалом — ми просто показали шикарний волейбол і довели, насамперед, собі, що можемо грати на такому рівні з такими командами.
— Для турнірної ситуації це очко проти Італії також може мати велике значення.
— Можливо, це одне очко нам знадобиться. Звісно, насамперед рахуються перемоги, а потім уже очки. Але, можливо, це очко може нам і врятувати життя. Але ми ще не знаємо, тому що усі женуться зараз за топ-8. І рано ще судити, дуже сильно може все змінитися, тому просто треба намагатися ще виграти останні два матчі. А це одне очко, можливо, нам врятує життя.
— Після гри Дмитро Янчук йшов з кригою на плечі, так само Тимофій Полуян, а Дмитро Тупчій шкутильгав. Крім того, Ілля Ковальов не грав. В якому стані збірна після такої гри, адже попереду наступний матч проти Сербії?
— Насправді, так. Але у професійному спорті немає абсолютно здорових людей. У всіх є якісь мікротравми, у когось вони серйозніші. Багато хлопців на знеболювальних, але грають на морально-вольових. В Іллі Ковальова зараз була гостра фаза, він не грав, тому що взагалі вже не міг повністю грати, і немає сенсу травмувати його ще більше. А хлопці після гри, звичайно, намагаються якнайбільше відновитися. Для цього в нас є реабілітологи, ми намагаємося якомога швидше [відновлюватися], тому що ще потрібно грати. Ми вже ми зіграли 10 партій [у третій ігровий тиждень], невідомо, як буде [проти Сербії]. Хлопці — бійці, молодці, але це наслідки таких важких ігор. Організм виснажується, виснажується просто до найдрібніших деталей.
— Момент у другому сеті, коли за рахунку 18:20 суддя спершу зарахував нам очко, але потім змінив рішення і віддав його суперникам. Італійці пробили в аут, але судді вирішили, що був дотик блоку.
— Дотик якщо і був, але його не побачив перший суддя і просто під тиском, коли на тебе накидаються італійці і тобі змінюють рішення… Це вже була його помилка, і він не повинен був так змінювати рішення. Як на мене, скільки ми вже тут граємо, на нашу користь ніхто не змінив рішення.
Дивіться відео з 57:21
Тобто суддя може десь потім віддати очко, але ось так просто показати в один бік, потім в інший — я вважаю, що це груба помилка судді. Або він повинен був спочатку помітити, і другий [cуддя] повинен був допомогти, або вже не змінювати свого рішення. Тому що це виглядало так, ніби підійшли італійці, грубо кажучи, авторитетом наскаржилися, і суддя під тиском змінив рішення. Такого не може бути. Якщо суддя припускається помилок, це нормально. Але так змінювати рішення... Навіть якщо там був дотик і ти не побачив, краще прийняти це на помилку судді, ніж ось так просто, грубо кажучи, переметнутися зліва направо і все. Некоректно. Другий суддя, начебто, побачив якийсь сумнів у Полуяна, що в нього начебто був дотик, і по мікрофону сказав, що так, там був дотик, і він [суддя на вишці] різко змінив рішення. Хоча багато можна таких моментів оскаржувати. Зазвичай, буває як: суддя, якщо показує в один бік, усе, він недоторканний і не змінює рішення. А тут, виявляється, проти нас можна і змінити рішення.
— Четверта партія: яскравий розіграш за рахунку 10:10, коли ви побігли і дістали м'яч, який вилітав за рекламні екрани. Тривалий розіграш завершився результативним ударом Янчука. Такі очки мають особливе значення?
— Наша команда завжди звикла битися до останнього. Ми завжди летимо кудись у трибуни, кудись, аби врятувати м'яч. Тому що будь-який дотик, будь-яка зачіпка м'яча в грі може бути дуже важлива. Може, ти не підіб'єш 100 разів цей м'яч, але на 101-й ти підіб'єш, і він буде переломний. Це віддача всієї команди. У будь-який момент міг інший гравець побігти, так само дістати цей м'яч, впасти, розбитися і виграти очко та дати своїй команді заряд енергії на наступний розіграш.
— Четверта партія: хороший початок збірної України. У команди пішла подача і зокрема ваш ейс завдяки допоміг зрівняти рахунок — 7:7.
— Взагалі, у волейболі прийнято вважати, що подача — це перша атака, коли ти ускладнюєш життя супернику. Тобто, граючи з такими, скажімо так, монстрами, як Італія, неможливо подавати просто якогось метелика або легку подачу. Тут ризик виправданий, і я просто виходив та намагався подати якомога сильніше свою найкращу подачу, щоб ускладнити їм життя.
А там полетів ейс ще, якщо я не помиляюся, на Мікелетто — напевно, він запам'ятає. Звичайно, там сітка, начебто, допомогла, але треба подавати і ризикувати, шукати цю подачу. Так, є помилки, без них нікуди, але тим не менш. І це всі знають, напевно, зараз, що козир України — це подача+блок. Якщо в нас є хороша подача, супернику дуже важко з нами грати. У принципі, ми навіть італійців трошки потягали цією подачею, всі потроху, і це теж нам допомогло виграти ці дві партії.
— Ще один з яскравих моментів — четверта партія, у збірної України сетпойнт 24:22, і ви робите помилку: м'яч провалюється крізь руки під час спроби передачі. Що сталось в цьому моменті?
— Можливо, мій технічний елемент трошки: десь м'яч був мокрий, він просто провалився, так. Скоріше, технічна помилка, десь неправильно вийшов під м'яч, не акуратно зіграв.
— А як відреагували ви і команда ?
— Спокійно. Звісно, почали жартувати, що я міг і гру привезти, якби зараз би "обратка" була. А якщо говорити саме про той момент, то ми думаємо останнім часом, що потрібно відпускати ситуацію [після помилки]. У нас ще є очки, ми повинні зараз зніматися і закривати партію. Важливе — наступне очко.
— Ваш одноклубник Дмитро Янчук демонструє стабільність і виходить за грою на ще вищий рівень. Проти Італії він став найрезультативнішим у команді і приніс багато важливих очок.
— Він молодець. Він дуже радує, виріс і дуже додав як гравець, особливо у збірній. Я практично не пам'ятаю за ці 10 ігор, щоб він десь провалився. Він тримає рівень, працює — просто молодець. Я тільки можу бути щасливий за нього і пишатися, що ми разом із ним граємо зараз на такому рівні.
— В італійців в основному складі вийшли п'ять чемпіонів світу. У збірної України після змін у складі було три гравці з чемпіонату України: ви, Янчук та Бойко. І при цьому гра була рівною.
— Волейбол тут, так, він відрізняється від чемпіонату України, але це все одно залишається волейбол. Той самий стрибок, той самий м'яч, той самий майданчик — усе те ж саме. Просто тут більше грає ментальність. Ти якщо виходиш і себе заганяєш, уже думаєш, що програв якимось зіркам, тоді так, можеш не зіграти те, що можеш.
А якщо ти виходиш, граєш у волейбол, кайфуєш, отримуєш задоволення... Як нас навчив тренер цього року в "Епіцентрі", що ми просто граємо і насолоджуємось волейболом, намагаємось посміхатись, насолоджуватись ось такими розіграшами, самовіддачею. І просто граємо, отримуємо задоволення від волейболу, ось і все.
— І навіть перед матчем проти Італії себе не “заганяли” і після двох програних сетів теж?
— Ми знали, що буде важко. Чесно — я не вірив, що можна у них виграти. Я взагалі вперше грав проти Італії. І я не вірив, але просто коли ти вже на майданчику, то розумієш, що, грубо кажучи, відступати назад не можна. І коли в тебе починає в грі виходити, ти просто розумієш, що Італія — це такі самі суперники, такі ж самі гравці, як і ви. Єдине, чим вони відрізнялися — [перші] дві партії, вони грали дуже чисто. Не зіпсували жодної подачі, подали дуже гарні, позабивали, все було чітко, як годинник.
Але коли ми чинили опір, виявилося, що не така вже й непереможна Італія, і також вони припускаються помилок, також просаджуються, також їх усіх міняють, тому всі на одному рівні. Мені здається, все від ментальності, від голови і від твого настрою залежить. Як ти сам собі уявиш, що можеш грати, так і граєш.
— У третій партії, в якій збірна України набагато відірвалася в рахунку, всю основу збірної Італії замінили, як і їхнього зв'язуючого Сімоне Джанеллі, MVP чемпіонату світу. Він показав у цьому матчі гру свого рівня?
— Безумовно, він свій рівень тримає, навіть якщо в нього є якісь помилки і його змінюють. Це не означає, якщо гравця змінюють, то все, він себе закопав. Він пішов, видихнув, попив водички, перезавантажився, вийшов і зовсім по-новому повів гру. Це нормально. Не буває жодного гравця, якого б не міняли, або який би на 100% провів кар'єру чи всі ігри великим переможцем. Це нормально. Десь, може, він трохи і сам розслабився, хоча, я думаю, такий майстер, як він, не міг просто так розслабитися.
Десь ми не дали його товаришам розігратися, десь — прикрили діагонального, центрального, показали свою гру і потихеньку просто дали Джанеллі відпочити. У будь-якому разі він потім свій рівень витримав, також тримав хороший блок, хорошу подачу, заряджав своїх нападників атаками, тому Джанеллі є Джанеллі. Не просто так дають MVP на чемпіонатах світу.
— Наступний суперник — Сербія. Ви були в складі у 2022 році на чемпіонаті світу, коли Україна грали з сербами. Які очікування зараз?
— Я у тому матчі не грав. Ми програли 0:3, але теж грали на рівних. З того складу у них зараз грають дві-три людини: зв'язка, діагональний і догравальник. Дуже сильно змінилася команда, але не можу сказати, що це легка чи сильна команда. Як на мене, взагалі у Лізі націй немає слабких команд, і не можна сказати, що ми зобов'язані або повинні [перемагати]. Просто виходимо і граємо. Якщо виконуємо свою роботу добре, значить, можемо перемогти і виграємо. Якщо щось зробимо погано, значить, не до кінця якісно, значить, можемо і програти.
— На цей момент збірна України у вісімці найкращих у Лізі націй, набирає очки у дев'яти матчах з 10. Як ви для себе сприймаєте рівень команди?
— Я в принципі вже вважаю, що наш дебют у Лізі націй вийшов дуже гучний. Ми голосно про себе заявили. Сподіваюся, що ми також пройдемо далі. Нам потрібно потрапляти до сімки, щоб їхати у фінал. Але з упевненістю можна сказати, що ми вже зробили дуже багато для першого року. Я десь чув, що в перший рік усі намагаються показати себе, а потім уже починають десь здавати. Але ми подивимося, що буде наступного року. Цього ж року ми собою задоволені, задоволені нашим результатом. Завдання-мінімум у нас було не вилетіти, а ми вже боремося за фінал, тому, я вважаю, що ми дуже гідно показали свій рівень, рівень українських гравців та України взагалі на світовій арені.
