У селі Шибин Боремельської громади, що на Рівненщині, зареєстровані 46 людей, проживають — 25, з них два військовослужбовці і один безвісти зниклий. Населений пункт розташований біля річки Стир. Колись у селі була школа, магазин, а до повномасштабного вторгнення приїжджали мисливці на полювання.
Як живуть люди у населеному пункті під назвою Шибин, розповідаємо у черговому випуску проєкту "Село... де люди?".
75-річна Ірина переїхала з Луцька в село Шибин разом із чоловіком.
"В мене хворий чоловік. Я його привезла сюди, бо мені тут легше з ним. Там сусідам всім заважає — стукає, кричить, то я вже вимушена. Так прийшла, трохи підремонтувала ту хату", — зазначила місцева жителька.
Зі слів жінки, раніше вона ходила в клуб землеробства, де навчилася вирощувати городину за канадським способом.
"Це те, що вирощується органікою, хімії не дається в город. Города не сапаю, не копаю. Город мульчую, все саджу, і воно тоді росте красиве, не хворіє. Багато не саджу. Консервацію якусь трохи зробити на зиму, бо в мене дочка в Луцьку, то і для них треба щось, для всіх треба. В мене є син, але він в Канаді живе, бо жінку знайшов, яка жила там. Вона — грузинка. Квітів дуже багато літом. Тут ні в кого стільки немає, скільки квітів в мене, то всі приходять до мене по квіти, копійки ніколи не беру. Все дарую, мені дуже приємно", — розповіла Ірина.
Як пояснила 68-річна Людмила Климюк, вона переїхала в село у 2013 році, щоб доглядати за батьками. Коли вони померли, вирішила залишитися проживати у селі й надалі.
"Мама померла — було 90, татові — 86 [років — ред.]. Тато був музикантом, грав на гармоніці. Тут взагалі прекрасно, добре. Пам'ятаю, як коні були майже в кожній хаті, ручна праця і колгоспи, ланки, буряки, картопля, кукурудза. Це все ж ми батькам допомагали, приїжджали. Тато працював і на тракторі трошки, а так в колгоспі на фермах. Мама ще, крім того, що мала ланку, то прибирала в клубі. Нас старалися відправити в місто", — пояснила жителька села.
Чоловік Людмили помер, дітей у неї немає.
"Кури, город — все. Сусіди гарні, сусіди є. Неділя — до церкви, свята — до церкви, п'ятниця — на базар. Спілкуємося, їдемо, живемо дружно", — зазначила Людмила Климюк.
У селі Шибин Дубенського району проведена вода, газ. Раніше був клуб, магазин, школа, медпункт.
"Магазин з 2019 року не працює. Власник виїхав в США. Найближчий населений пункт, де люди можуть придбати товари, скористатися медичними чи іншими послугами, розташований за чотири кілометри. Недалеко, але оскільки школа у селі Боремель, батьки на велосипеді підвозять своїх діток, в когось є автомобіль, є таке, що і гужовим транспортом користуються", — розповіла секретарка Боремельської громади Руслана Стасюк.
Вона додала, що у селі зареєстровані 46 жителів, однак проживають 25:
"Двоє військовослужбовців в нас тут є, і один має статус безвісти зниклого. На жаль, війна внесла свої корективи, тому що наскільки було тут веселе село, а багато повиїжджали і з сім'ями, і з дітками. Попри недоліки інфраструктури, треба добиратися і до школи, і в амбулаторію. Добре, що працює один раз в тиждень пересувне відділення Укрпошти — періодику привозить, соціальні виплати, пенсії".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
