Розбирає по кольорах, орнаментах, склеює і гіпсує елементи, яких не вистачає. Усе це нині археолог Олексій Войтюк робить зі шматками кераміки, виявленими під час розкопок на березі Басівкутського озера. Як саме відбувається етап, що має назву камеральна обробка, науковець продемонстрував знімальній групі Суспільного.
Це знахідки з багатошарової пам'ятки археології на правому березі Басівкутського озера. Її розкопували торік в листопаді.
Заввідділу давньої історії і археології обласного краєзнавчого музею Олексій Войтюк:
– Ось цей з об'єкту, який ми на першому етапі знайшли. Це празька культура, а це культура лінійно-стрічкової кераміки, це – найраніші землероби, які прийшли сюди на наші території. Це розвали різних посудин.
Їхній часовий діапазон Олексій Войтюк попередньо визначає як 5 тисячоліття до нашої ери і 8 століття нашої. Виявлена кераміка нині на етапі камеральної обробки.
– Завжди, коли ми в експедиції і пишемо, що ми копали, то це всім зрозуміло, як копається. А весь оцей проміжок між тим тим, як викопали з землі і тим, як його вже поставили на облік чи в експозицію цілим – оце весь проміжок називається камеральна обробка, – розповідає Олексій Войтюк. Додає:
– Спочатку ми їх сортуємо по кольору, внутрішньому, зовнішньому, по тісту, по орнаментах.
Як це відбувається, Олексій Войтюк показує на прикладі кераміки, яку попередньо датує 5 тисячоліттям до нашої ери:
– Це є зигзагами посудинка і тут теж є фрагмент з такими ж самими зигзагами, є таке вухо. Але якщо подивитися на внутрішню сторону, то вони різного кольору. І якщо зіставити товщину посудини, то вони різні, ця на міліметр товстіша.
Наступний етап камеральної роботи Олексій Войтюк демонструє із фрагментами посуду ранніх слов'ян, які жили на території Басового Кута у 5-8 століттях.
– Це змішаний клей-паралоїд, це такий полімер з ацетоном. Коли вже навіть після проклейки його буде деформація, яку треба буде виправити, його не обов'язково розклеювати, а нагріти спеціальним феном технічним, щоб став еластичним. І тепер треба чекати, щонайменше година треба, щоб він взявся, – розповідає Олексій Войтюк.
– Це горщик. Такі використовували в основному для рідких речовин. Після проклейки будемо його гіпсувати. Тобто втрачені частини, які не знайдуться, будемо відтворювати з гіпсу. Гіпс не чистий, з додаванням клеїв, щоб був стійкішим до води.
Гіпсування, каже Олексій Войтюк – це фінальний етап камеральної обробки кераміки.
– Це посудинка. Це не з цього об'єкту, це з Хрінників. Амфора культури кулястих амфор. Це доба бронзи, 3 тисячоліття. Є оригінальний вигляд і той, який ми зробили для того, щоб воно мало експозиційний вигляд.
Саме таким керамічний посуд презентують відвідувачам на виставках. Еспозицію відреставрованих знахідок на басівкутському правобережжі Олексій Войтюк планує на середину лютого.
Авторка: Валентина Гордич
