У селі Копани, що на Рівненщині, раніше функціонував млин, ферма та школа. Туди курсує маршрутка, електричка, є магазин. Також автомобілем доставляють пошту. До початку 1950 років село мало назву Ульбарів. Зі слів голови Варковицької громади Юрія Парфенюка, місцеві жителі хочуть відновити стару назву населеного пункту.
Історія села Копани — тема дев'ятого різдвяного випуску проєкту "Село... де люди?".
Як розповів Юрій Парфенюк, перша назва села — Ульбарів. На початку 1950 років були створені два села — Копани та Нагірне. Люди хочуть повернути стару назву населеного пункту, задля відновлення своєї історичної спадщини:
"Тут був великий млин, куди з'їжджалися багато прилеглих сіл, і тут була потужна ферма. На сьогодні тут їздить в тиждень два маршрути. Є залізниця, електричка, яка їде три рази в сторону Дубна і в сторону Рівного. Зараз у нас працює програма з відшкодування залізничних перевезень. Населення, яке користується пільгами, люди безплатно могли їздити електричкою".
З його слів, у селі Копани функціонує магазин. Раніше там також діяла школа.
"Приїжджає сюди автомобіль, який доставляє пошту, беруть і платежі, почали вже працювати на замовлення ліків. Дуже тут гарно, і я вас ще запрошую улітку, щоб ви приїхали й побачили, як тут гарно", — розповів голова громади.
Жителька села Валентина Малярчук поділилася своїм ставленням до святкування Різдва:
"Я вам чесно скажу, війна... в людей немає настрою. Особливо я скажу за себе: наш внучок зараз на Запорізькому напрямку, внучка теж служить в Мукачеві, 22 роки. Настрою немає, але тої колядки хочеться, повірте мені".
Місцевий житель Олександр Кравець пригадав, як колись готувалися до свята.
"Раніше було схоже до Різдва, було снігу по коліна. Ми як були молодими, років по 16-17, то збиралися ще до Різдва на хату. У мого товариша мама хором керувала, вона нас вчила як правильно колядувати", — зауважив він.
Світлана Кравець також додала:
"Пам'ятаю, як ми були малі: заходиш, поколядували, давали якісь горіхи, яблука, цукерки, мало хто давав гроші. А зараз кому те треба? Всі хочуть гроші. Бувало таке, що ми заходимо до якоїсь господині чи господаря у двір колядувати, а там діти вже в три ряди стоять і ми чекаємо, поки вони пройдуть, проколядують, бувало всяке. Але все одно, якщо Різдво підходить, відчуваєш таке піднесення в душі, бо то дуже велике свято".
Більше про життя жителів села Копани та їхні особливості відзначення Різдва, дивіться у дев'ятому випуску проєкту "Село... де люди?".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
