Про сучасні тенденції в українській музиці, а також про феномен Клавдії Петрівни і співпрацю з нею, розповів Суспільному співзасновник студії звукозапису Павло Стрілецький, який родом з Рівненщини.
Про сучасні тенденції
Якщо говорити про тенденції, то не треба бути аналітиком і експертом, аби зрозуміти, що саме відбувається. Достатньо відкрити той самий топ в Apple, Spotify чи YouTube і оцінити, що зараз набирає популярності. Цю тенденцію люди самі формують. І можна помітити, що кожен п'ятий, сьомий трек — якраз трек Клавдії Петрівни. Але це якраз уособлення того, що слухають люди. Зараз цінується те, що проживають українці, кожна людина. І пісні тієї ж Клавдії Петрівни — якраз про це.
Ще є особливість українського слухача, що ми любимо сатиру, гумор. І це також поєднується у піснях Клавдії Петрівни. Якщо ти не втрапляєш у бажання слухача, відповідно, ти спускаєшся вниз, тебе ніхто не слухає, твоя монетизація дорівнює нулю. В прямому сенсі: якщо в тебе менше тисячі прослуховувань на Spotify, платформа тобі нічого не заплатить. Тому треба бути вище. При створенні пісень хтось використовує свій досвід, розуміння тригерів, якими можна зачепити емоцію і явно її виразити.
Відповідно, кожен артист, який хоче бути почутим — або спеціально, або попри бажання, використовує ці тригери. Бо інакше тебе не будуть слухати, тебе не будуть запам'ятовувати, і твої фрази з пісень не будуть наспівувати.
Які артисти задають тренди
Нова актуальна музика — це та ж Кажанна, відображення певної культури серед молоді. Багато нових жанрів з'явилося — наприклад, ми створили "неошансон", який поєднує знайому для нас музику із сучасним сприйняттям. Є жанр фонк, який створився на основі того, що слухають підлітки. Наші українські фонкери — це топові саундпродюсери. Слухач все ж таки обирає. Скільки б таргетованої реклами не пускали чи скільки б не робили контенту в TikTok, ми не нав'яжемо людині те, що вона не хоче сприймати. Вона "їсть тільки те, що вона хоче їсти".
Згадаємо взагалі музику, яка була на початку повномасштабного вторгнення. Вона була низької якості, через те що не було часу і ресурсів. Навіть і потреби не було робити "щось таке", для того, щоб виразити свої емоції. Все робилося швидко, на колінках, із думкою про те, щоб донести думку, відповідно, лише Макс Барських і подібні колеги могли дозволити собі високу якість. Так і народилася пісня "Хай буде весна", яка відображала буденність того часу, але в той же час був "Доброго вечора, ми з України", "Байрактар", "Пес Патрон", тобто, на той момент люди слухали пісні, які відображали те, що в нас війна, і ми не здаємося, ми прориваємося вперед і йдемо далі.
Наступна хвиля — з'явилися гумористичні саркастичні пісні, такі як "Ведмеді-балалайки", "Я танцюю гопака", "Ванька-встанька" і так далі. І ці пісні показували нам, що гумор притаманний українцям, ми без цього не можемо, ми б уже давно б "загнулись", якби не вміли ставитися до речей і з позитивом.
Далі почали якраз з'являтися нові імена. От після того, коли ми пройшли оцей шлях, нарешті зрозуміли, що тепер можна щось нове випускати, люди самі почали через соцмережі проявляти себе, показувати свій талант, а люди, які вміють створювати умови для талантів — почали шукати їх і давати можливість. Ми усвідомили, що дійсно хочемо слухати, і розуміємо, що це музика певним чином для інтелігенції.
Як писали пісні для Клавдії Петрівни
Сміливим рішенням було на шостий місяць війни створити музичний простір, не розуміючи навіть, куди ми йдемо. Просто було велике бажання, мрія щось зробити велике. А що саме — воно сформувалося в процесі створення. І от якраз партнерство з "NEBO Music", які якраз займаються менеджментом Клавдії Петрівни і звернулися до мене в 2023 році в січні за консультацією, як допомагати молодим артистам, які тенденції, як формується ринок... Це знайомство було доленосним.
Клавдія Петрівна вперше до нас прийшла 13 серпня, на свій день народження, і ми зробили для неї подарунок у вигляді створення цілого альбому, який всі якраз слухаємо. "Знайди мене", "Я щаслива" — ці пісні створювалися нею, як "сонграйтером". Три дні з моменту дня її народження ми створювали аранжування, допрацьовували, накопичували вокал, зводили і "мастерили".
Як працювати з Клавдією Петрівною
Вона кумедна і нестандартна особистість. Ми її звикли бачити як в шоу Тіни Кароль, коли вона з'явилася в платті, в капелюсі — така вся інтелігентна, спокійна. Наживо це дещо інша людина, яка не має "стопів", не має психологічних "зажимів", і вона "живе своє найкраще життя". За рахунок цього вона і створила себе як Клавдію Петрівну. Вона творить такі речі, які на голову інколи не налазять, але кайфує від цього процесу. У багатьох людей присутні ось ці травми дитинства або якісь непройдені уроки, які постійно нас "гальмують" в розвитку, а її нічого не "гальмує".
Вона теж проходить свій шлях встановлення, навіть в процесі спостерігання за нею впродовж року ми бачимо цей "зріст". Але в неї немає ось цих ключових "гальм", які зазвичай людину спонукають зупинитися.
Всі інтерв'ю, які вона давала письмово, або ж коментарі, які давала директорка "NEBO Music" Катерина Шевченко, абсолютно правдиві. Там немає якихось підводних каменів. Клавдія Петрівна (Соломія) придумала цей образ, який існував у книзі, і інтерпретувала, "одягнула" його на себе. Вона хотіла бути анонімною, аби подивитися на реакцію людей. І потім цей прикол вийшов з-під контролю. Коли в телеграмі почали виходити її "демки", почали їх "зливати" на офіційні стрімінгові майданчики, скандали і так далі — ось з того моменту цей прикол вийшов з-під контролю.
Як реагує команда Соломії Опришко на коментаторів
Коментатори - це окрема каста людей. Люди, які інколи проходять повз коментарі, інколи розумніші, ніж ті, хто коментує. Чомусь так складається, що більшість залишає негативні коментарі, тому що зручно вчепитися у щось і постійно "бити, бити". Це лише розкриває людей з точки зору, що вони ображені.
Клавдія, ясне діло, це все бачить, як і команда, менеджмент. Ми до цього легко ставимося, адже знаємо, що люди люблять її, люди полюбили її голос, люди полюбили її на сцені. І коли вона зняла капелюха і відкрила своє обличчя, її не припинили любити. Ми її бачимо вродливою, красивою, тому що вона такою і є. І те, що кажуть: мейкапери, візажисти щось там зробили не так — ну і окей, нехай собі пишуть. Ну ми ж всі бачимо, як це красиво і захопливо було зі сцени.
Клавдія Петрівна - це лише початок. Якщо говорити про музику, у нас ціль, як і в колег на ринку: відкривати нові імена. Тому незабаром буде багато свіжої музики, яка ще невідома українському слухачеві.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
