Родина загиблого 28-річного військового Миколи Коробчука просить присвоїти йому звання Героя України. Електронну петицію на сайті президента України 15 липня 2024 року зареєструвала вдова Наталія Коробчук. З того часу вона зібрала майже 11 тисяч голосів з 25 тисяч необхідних. Військовий з 2023 року служив на Луганщині — вивозив з фронту поранених та загиблих.
Вдова загиблого розповіла Суспільному про те, як виконує обіцянки поставлені чоловікові за життя та його бойову службу.
Микола Коробчук родом із села Бочаниця Гощанської громади. Наталія познайомилася з ним 12 років тому через соцмережу.
"Він знайшов мене в інтернеті, і таким чином ми познайомилися. Новий 2013 рік святкували вже двох. Через три місяці ми вирішили, що хочемо жити разом. У травні 2016 року ми одружилися і прожили щасливо майже 11 років", — поділилася Наталія.
Вона пригадала, як до повномасштабного вторгнення відпочивали з чоловіком:
"Ми їздили в Карпати, на ставки, на риболовлю. Він навіть купив мені вудочку, казав: «Будеш вчитися ловити рибу». Вудочка досі є, але тепер немає з ким ловити. Ми любили їздити на машині. Коли він приїжджав у відпустку, казав, щоб я здала на права. Мушу тепер, бо пообіцяла".
Служба у війську
У липні 2023 року Миколу Коробчука мобілізували, а в серпні його відправили до Львова на військовий вишкіл. Після навчань він потрапив у 81-шу аеромобільну десантно-штурмову роту Збройних сил України, де служив водієм евакуаційної групи.
"Він казав, що їде і не знає, чи повернеться. У нього було поранення, але він не звертався ні до госпіталю, ні куди-небудь ще. Казав: «Я знаю, що маю допомогти хлопцям, бо вони тут самі»", — розповіла вдова.
28-річний військовий загинув 6 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Його побратим Вадим Деркач пригадав, як дізнався про смерть друга:
"Я виходив з позиції, почув, що він поранений. Коли вже приїхали на місце дислокації, мені сказали, що він загинув. Йшов заради хлопців на все".
На сайті президента України вдова бійця зареєструвала петицію про присвоєння чоловікові звання Героя України — посмертно.
"Він вночі, як їхав на бойове виконання читав мої повідомлення, а як приїжджав, то відписував. Тут повідомлень немає і SMS були не доставлені. Побратими мені сказали про смерть, але я до останнього не вірила. В останньому повідомленні сказав, що він ніколи мене не покине і завжди буде зі мною, щоб не сталося. Війна вирішила по-іншому. Він вивозив поранених і мертвих з бойових дій. Він рятував життя хлопцям, але його не врятували", — зазначила Наталія Коробчук.
Петиція про присвоєння звання, станом на 21 серпня, набрала 10 700 голосів. Для її розгляду необхідно 25 тисяч підписів.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
