Юрій Яцюк майже десять років волонтерив у команді лікарняних клоунів "Червоні носи", а 20 травня став священником Православної церкви України. Він бере участь в богослужіннях у Свято-Покровському соборі Рівного.
Юрій Яцюк розповів Суспільному, що бути священником — це мрія з дитинства. Також планує продовжити навчання і стати медичним капеланом.
Майже десять років Юрій Яцюк волонтерив в організації лікарняних клоунів "Червоні носи", які працюють з пацієнтами у медзакладах області.
"Насправді, це все воля Божа. Як я до цього дійшов? Я думав про це ще під час школи, у п'ятому-шостому класі. Минуло понад 25 років, щоб я дійшов до цього у більш свідомому віці".
Нині отець навчається у Рівненській духовній семінарії та співслужить у Свято-Покровському соборі в Рівному:
"Поки я ще не можу сам служити, бо в мене ще практика священника, я вчуся. Планую далі продовжити навчання у Волинській православній богословській академії. Це вже буде конкретніше, це буде медичне капеланство. Лікарні — це для мене рідніше. Якось так склалося за ці роки, що мені з медиками легше знайти спільну мову".
Один з медзакладів Рівненщини, який відвідував Юрій Яцюк як лікарняний клоун — обласна дитяча лікарня.
Мати пацієнтки Галина Коваль розповіла, що упродовж 12 років лікарі медзакладу лікують її доньку Анну, в якої виявили доброякісну пухлину:
"Навіть не очікувала, що все може так помінятись, що він собі знайде інший шлях як служитель церкви. Він був завжди позитивним живчиком, завжди веселив дітей, знав підхід до кожної дитини".
У неонатальному центрі, де лікують новонароджених, Юрій Яцюк облаштував молитовний куток. Тут батьки немовлят та лікарі можуть залишити записки й помолитись, повідомила старша медична сестра Світлана Гапонюк:
"Я дуже радію за нього, пишаюся і я знаю, що в нього все буде добре. Він, прийшовши у відділення, може спитати в медсестричок: «Як у вас дівчатка справи?». Мами обідають в їдальні — він: «Мами, смачного. Все буде добре! Як у вас справи?». Це дуже позитивна людина".
Священник додав:
"Діти — це моя родина. Я татом став у трохи пізньому віці й діти, й моя родина, напевно, дають мені стрижень — не зламатися".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
