"Волонтерство — заразне, потім не можна зупинитися": історія пастора Володимира Брички з Рівненщини

"Волонтерство — заразне, потім не можна зупинитися": історія пастора Володимира Брички з Рівненщини

Ексклюзивно
Волонтери відновлюють дах будинку на Херсонщині та Володимир Бричка
Волонтери відновлюють дах будинку на Херсонщині та Володимир Бричка, весна 2024 року. Фото надав Володимир Бричка

Волонтери з Рівненщини відновлюють зруйновані від обстрілів будинки на Херсонщині. Організатором цієї ініціативи є Володимир Бричка — пастор Церкви християн віри євангельської у Рокитнівській громаді.

Волонтерством він займається з початку російсько-української війни — з 2014 року. Нині, зазначив, допомагає відбудові будинків на деокупованих територіях. Він зазначив, що у пріоритеті — будинки військових, які воюють, чи загинули.

В етері Українське радіо. Рівне Володимир Бричка розповів про те, як почав волонтерити та як нині допомагає.

— Розкажіть, як стали волонтером

— Волонтерством займаюся з 2014 року, як тільки почалася війна і був окупований Слов'янськ. Звідти до мене зателефонували, якийсь жіночий голос, знали, що я єпископ, і попросили допомоги. Тисячі людей були в лісі біля Святогірська, жінки з дітьми, вони просили продуктів. Але я не знав, що їх там так багато. Ми зібрали бус продуктів, вперше поїхали й побачили, що навіть на один сніданок недостатньо. Тоді я дав клич по всіх церквах християн віри євангельської, по нашому району. Ми зібрали три фури й у нас вже було з чим їхати.

Ми їхали 7 серпня, а 5 серпня росіяни втекли зі Слов'янська. Місто було схоже на кладовище, всі в траурі та печалі. Все зруйноване, ні світла, ні газу, з людей — лише пенсіонери. Тоді фасували продуктові набори, розносили по квартирах. Люди казали, у які саме. На жаль, знаходили там мертвих людей з інвалідністю, яким ніхто не подав води та їжі.

Звідти все почалося. Волонтерство — заразне, потім не можна зупинитися, але це благородна справа. У серці задоволення більше, ніж від будь-якого прибутку.

як волонтери з Рівненщини відбудовують будинки на Херсонщині
Володимир Бричка з волонтерами на Херсонщині. Фото надав Володимир Бричка

— Як працювали на початку повномасштабної війни?

— У 2022 році ми вже знали волонтерську діяльність і ми її оновили, зробили масштабнішою. Ми бачили, що люди у київському метро просто жили, народжували, хворі лежали. Ми возили продукти. Наші дівчата й хлопці з сільської церкви їздили роздавати продукти, назад забирали з собою переселенців. Їх привозили до церкви, тут вони в нас ночували, інші волонтери відвозили. Хтось — на Львів, Тернопіль, Луцьк, а хтось — на Польщу.

Нам сказали, що є можливість домовиться з росіянами й поїхати на окуповану територію — у Ворзель, Ірпінь, Бородянку. Ми їздили до росіян, вони нас перевіряли, наш транспорт. З дитячого будинку у Ворзелі ми вивезли 53 дитини, вивезли підопічних з будинку пристарілих. Багато людей вивозили. Це надихнуло нас ще більше працювати, допомагати людям.

— Що робили після деокупації північних областей та Херсонщини?

— Коли росіяни залишили територію Київщини, Чернігівщини й Сумщини, ми з головою нашої громади відвідали село Нова Басань, Новий Биків на Чернігівщині. Побачили руїни, наскільки все було зруйноване й у їхній адміністрації запитали, чи ми можемо допомогти. Тоді ми дали клич нашим будівельникам — всім, хто вміє молоток й бензопилу тримати. Ми поїхали відбудовувати Нову Басань і Новий Биків. Кинули клич ще по інших церквах, де є будівельники. Відбудовували дах, що могли — те робили. Молодь їздила прибирати руїни. Відбудували два села.

як волонтери з Рівненщини відбудовують будинки на Херсонщині
Дошки для відбудови даху в Олександрівці, що на Херсонщині, весна 2024 року. Фото надав Володимир Бричка

У 2023 році ми їздили вже на деокуповані території Херсонщини. Ми возили туди дрова, там степ, люди замерзали й наші військові не мали чим опалювати бліндажі. Ми 20-25 фур завантажувати дровами, люди з дому привозили тракторами. Ми відвозили туди, роздавали солдатам де могли — по бліндажах, блокпостах, також для місцевих. Більша потреба була у дровах, ніж в продуктах. Ми варимо їжу на польовій кухні й роздаємо як для військових, так і цивільних.

Мене попросили поїхати в село Олександрівка й побачити там ситуацію. Зруйноване село з 900 хат. Староста казав, що дев'ять уцілили, я їх не бачив.

як волонтери з Рівненщини відбудовують будинки на Херсонщині
Волонтери відновлюють дах будинку в Олександрівці, що на Херсонщині, весна 2024 року. Фото надав Володимир Бричка

— Скільки людей долучилися до відбудови Херсонщини?

— Знову покликав будівельників з церкви. За перший тиждень відгукнулися 170 людей. У фури завантажили пиломатеріали, закупили дошки. Деякі благодійники нам допомагали закупили металопрофіль, деякі — шифер тощо.

як волонтери з Рівненщини відбудовують будинки на Херсонщині
Волонтери відновлюють дах будинку в Олександрівці, що на Херсонщині, весна 2024 року. Фото надав Володимир Бричка

Перший раз працювали — нас було 170 людей, другий раз — 150, третій — з нами тиждень працювали 120. За цей час ми встановили 120 дахів. Ми домовилися, що першочергово робимо військовим, які воюють, або тим, які загинули. Наступні — будинки медиків, треба, щоб повернулися люди, вони потрібні старшим людям. Потім відновлюємо багатодітним і вчителям. У 2024 році ми пробули там цілу весну, але дощі трохи завадили роботі. Ми із задоволенням приймемо у свій колектив будь-кого, не обов'язково спеціалістів.

як волонтери з Рівненщини відбудовують будинки на Херсонщині
Волонтери відновлюють дах будинку в Олександрівці, що на Херсонщині, весна 2024 року. Фото надав Володимир Бричка

Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок