Виставка ікон та картин священника Олександра Левчука діє з 6 травня в Дубенському замку на Рівненщині. Вона має назву "Врятовані святині зі Сходу" і вміщує понад 90 живописних робіт. Частину з них автор привіз із Дніпропетровщини, де 20 років очолював парафію.
Про свою творчість автор розповів Суспільному.
Першу виставку ікон і картин священника із Волині Олександра Левчука в Державному історико-культурного заповідника Дубна презентували у 2023 році. Нині він вдруге демонструє свою творчість в музеї. Виставка вмістила понад 90 робіт, деяким з них — лише кілька тижнів:
"Тут на виставці є картини, яких ще ніде не виставляв, бо написав їх упродовж цього посту. Зокрема полотно — "Хто мені брат". Загалом тут презентував лише частину робіт, бо на весь доробок треба дуже багато місця".
Також до експозиції Олександр Левчук додав класичні ікони під склом, які привіз із Дніпропетровщини, де двадцять років служив на парафії.
"На Сході я, крім своєї, обслуговував ще дві церкви. З усіх них я позабирав свої ікони, бо не міг лишити там на поталу. Мені було би дуже шкода, якби вони там пропали. Деяким з ікон — понад 20 років. Ми їх привезли сюди й вирішили виставити на продаж. Можливо, хтось захоче придбати в церкву, адже деякі з ікон дуже намолені", — зазначив Олександр Левчук.
Священник розповів історію, яка пов'язана з однією зі спускних іконСпускні ікони – одні з найшанованіших святинь у храмах. Зображення всемилостивої Богородиці доступне для поклоніння лише кілька разів на рік у християнські свята і під час скоєння обрядів. У ці дні віряни прагнуть церкви, щоб випросити у Діви Марії милості, здоров'я, допомоги у справах. :
"Одного разу в храмі до мене звернулася мама з донечкою, в якої з народження до семи років не росло на голові волосся. Казала, що багатьох лікарів об'їздили і ніхто не міг допомогти. Я їм порадив підійти до цієї спускної ікони, вклонитися, щиро помолитися. І сам над дитиною помолився... Десь через пів року приходить та дівчинка вже з волоссям".
Автор розповів, що на Дніпропетровщині було непросто, бо він був єдиним українським священником на чотири райони:
"Я служив у селі Дібрівки. Це друга столиця Махна. Спочатку не дуже хотів там лишатися, бо ж зовсім чужий край. Але мене вмовили. Я переробив під храм старе приміщення школи, розмалював його. Мав такий досвід, тому було не складно. Сам купол робив. Багато я там пережив. Мені погрожували священники російської церкви, щоб я забирався звідти. Але я не злякався. Взагалі, я радий, що народився в таку пору, що можу щось доказати і постояти за Україну".
Більшу частину картин автор виставляв у замку в 2023 році. Зокрема серію робіт "Українські ангели", яку він написав за два місяці відразу після повномасштабного вторгнення РФ.
"Спочатку я написав вірш про Маріуполь "Пропало місто". Я там неодноразово бував. Це було дуже світле, енергетичне, сучасне місто. Коли я побачив з новин, що з нього майже нічого не лишилося, то з мене вилилися рядки. Потім з'явилася картина. На ній — біжать діти, а їхні загиблі батьки зображені в образах ангелів, які охороняють крильми своїх дітей".
Картини з цієї серії автор присвятив різним областям України. На полотнах з крилами ангелів — люди різних професій: військові, рятувальники, медики, кухарі та інші "герої нашого часу".
"Кожна картина в супроводі рядків до тієї теми. Щоб зрозуміти картину, обов'язково треба прочитати рядки", — додав автор.
Зі слів священника, друга серія картин "Новий образ України" з'явилася через декілька місяців після першої:
"Тут нове сучасне бачення ікони. Я хотів, щоб глядачі подивилися на ікону по-новому. Історія змінюється, Україна змінюється, а разом з нею змінюються образи і бачення Божої помочі. Тут Мати Божа — цілителька українських воїнів. Тут Пантелеймон причащає наших воїнів. Ось солдат в зруйнованому храмі. А це — український захисник в образі Мамая".
Зі слів Олександра Левчука, крім картин та рядків до них, рамки та оздоблення — це теж його робота:
"Я в постійному творчому пошуку: ще чеканкою займаюся, різьбою, матерію розписую позолотою. А ще я — поет-пісняр. Багато пишу на церковну тему. Зараз в задумах — зробити захалявний молитовник. Є вірші Шевченка в кишеньковому варіанті, то я так хочу зробити віршовані молитви. Щоб в тяжку годину солдат вийняв з кишені молитовник — та й знайшов у рядках спокій".
Також автор поділився планами щодо доповнення виставки картин:
"У мене ще є ікони, на яких я зобразив історичних постатей. Так звана Україна в обличчях — від князівського періоду до сучасності. Там всі герої з німбами. Бо, на мою думку, вони зробили для України не менше, ніж ті святі, до яких ми молимося. Я ще додам сучасних героїв — і тоді буде для експозиції ще одна серія картин".
Ще на виставці в замку — понад три десятки робіт із зображенням ченців та дерев'яні мініатюри храмів на Хортиці.
Декілька картин-оберегів та дерев'яні мініатюри одразу після завершення презентації придбали місцеві військовослужбовці. Подивитися на експозицію в Дубенському замку можна упродовж двох тижнів, після чого Олександр Левчук планує виставити свої роботи у Рівному.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
