Майже 280 населених пунктів Рівненщини віднесені до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. У 2023 році на сайті Кабінету міністрів України повідомили про те, що цей список планують скоротити. Село Антонівка Вараського району — серед тих населених пунктів, які можуть виключити з переліку.
У річницю катастрофи на ЧАЕС жителі Антонівки розповіли Суспільному як ставляться до такого рішення, а ліквідатор поділився спогадами.
Що кажуть антонівці
Відповідно до поділу території за радіаційним станом, село Антонівка належить до третьої зони радіоактивного забруднення, тобто гарантованого добровільного відселення.
"Ми живемо в Антонівці з 1986 року. Дуже добре знаємо, що село належить до зони забруднення по ЧАЕС. Люди хворіють, лікуються, багато онкозахворювань, дуже жаліються, що болять ноги. Але живемо, нікуди не хочемо виїжджати. Бо це все нам рідне, все своє", — зазначила місцева жителька Галина Антонич.
Жінка розповіла, що під час вибуху на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року була в селі:
"У мене маленький син був, чоловік — на ліквідації аварії ЧАЕС. Зразу давали оздоровчі і для діток, і для старших, і ліквідатори отримували. А тепер — ні. Знаємо, що Антонівку наступного року планують забрати із зони радіаційного забруднення. Це неправильно. Мені здається, якщо воно заражене, то воно ніде не ділося".
Чоловік Галини Володимир з лютого 1987 року ліквідовував наслідків від вибуху на Чорнобильській атомній електростанції. Він зауважив, що дотепер щороку проходить десятиденне лікування в обласному спеціалізованому диспансері у Рівному. Додав, що на стан здоров'я впливає споживання продуктів, вирощених у тій місцевості.
"Ми харчуємось, п'ємо молоко. Ті ягоди, гриби впливають на здоров'я. Радіацію не бачиш, але вона в повітрі є. Страшно було, коли я був біля реактора", — зазначив Володимир Антонич.
Як радіація впливає на здоров'я людей
Упродовж останніх 20 років у селі Антонівка збільшилася кількість людей з онкологічними захворюваннями, зауважила лікарка сімейної медицини місцевої амбулаторії Тетяна Ярута:
"За 2024 рік вже виявили шість пацієнтів з онкологією. В порівнянні із минулими роками, це багато. За квартал було два-три, а за рік — п'ять-шість".
Медикиня додала, що все частіше діти народжуються із патологіями серцево-судинної та нервової систем.
"Вони народжуються вже з діагнозами. Дуже мало дітей, які народжуються здоровими. Збільшилась кількість порушень зору у дітей, є патології у кістково-м'язовій системі", — розповіла Тетяна Ярута.
Директор обласного департаменту охорони здоров'я Олег Вівсянник зазначив:
"У диспансері на спостереженні перебуває понад 260 тисяч людей, які проживали чи були ліквідаторами на Чорнобильській електростанції, ті, які постраждали від випромінювання. Ми щороку спостерігаємо загострення хронічних захворювань. Іонізуюче випромінювання відіграло важливу роль, на жаль, у погіршенні здоров'я населення".
У межах Рівненщини найбільше радіоактивне забруднення фіксують у Зарічненській та Рокитнівській громадах, ствердив провідний науковий співробітник НУБіП України Святослав Левчук.
"Ґрунти на цій території перезволожені, вони характеризуються високою мобільністю Цезію-137. На мобільність радіонуклідів також впливає час їх знаходження у ґрунті. Тому ситуація змінюється в кращу сторону. Якщо забруднення молока в критичних населених пунктах півночі Рівненської області могло перевищувати допустимий норматив у сім разів, то зараз максимально — два", — додав Святослав Левчук.
Скорочення списку населених пунктів
Кабінет міністрів України 5 липня 2023 року запропонував скоротити список населених пунктів Рівненщини, які входять до зони забруднення внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Одним з етапів перегляду меж є дозиметрична паспортизація населених пунктів, віднесених до радіоактивних зон.
Гендиректор державного спеціалізованого підприємства "Екоцентр" Сергій Кірєєв пояснив Суспільному, що наразі порядок проведення дозиметричної паспортизації населених пунктів очікує погодження Кабміну.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
