22 жовтня відзначають Всесвітній день людей з вадами мовлення. Ще на початку ХХ століття король Георг VI, який затинався, вважав, що мовна терапія є важливою у лікуванні заїкання. У 1995 році Міжнародна асоціація людей, які заїкаються, підхопила ідею короля й започаткувала цей день.
Суспільне поспілкувалось з людьми, які побороли затинання та тими, хто має це порушення мовлення. Про причини заїкання та способи його лікування розповів лікар-психоневролог Василь Галябар.
Чому так стається і що робити
Однією з причин є те, що мозок людини не завжди рівномірно розвивається. Ті ділянки головного мозку дитини, які відповідають за мовлення, розвиваються пізніше, – розповідає лікар Василь Галябар.
"Дана ділянка мозку є найбільш чутливою. Саме через це, якщо є якісь шкідливі чинники, травми, гіпоксії, які були у маленької дитинки, то коли вона починає розмовляти – у неї з'являється заїкання", – уточнює лікар-писхоневролог.
Інколи заїкання викликають стресові ситуації, тому через підвищену збудженість людина не може висловитись. Спеціалісти таке порушення називають неврозом.
"Ці дві форми заїкання лікують по-різному. Неврози у дітей з'являються після 4-5 років. Близько трьох років з'являється затинання у дітей, які пов'язані з особливостями дозрівання мозку. Заїкання часто буває в людей, які мають обтяжену спадковість", – пояснює спеціаліст.
Щоб почати лікувати це мовне порушення, потрібно, в першу чергу, провести якісну діагностику та визначити характер проблеми.
"Спочатку визначають причини та розбираються, що тріснуло у мовному ланцюгу. І тоді дають ліки або проводять спеціальні тренування", – зазначає психоневролог.
В залежності від форми затинання спеціалісти призначають різне тренування. Одним, можуть приписати співи чи заучування віршів на пам'ять, іншим рекомендують мовчати декілька днів.
Історія Романа
Роман Морозюк затинається, коли починає хвилюватись. У 9 років він переніс операцію з видалення поліп, саме ця ситуація стала стресовою для нього. Адже колись такі операції проводили без наркозу, – розповідає Роман.
"Після цього моменту у мене почали з'являтись проблеми з вимовою конкретних слів або з мовленням в цілому. Звісно – це неприємно, коли при сильному хвилюванні починаєш затинатись і тобі важко вимовити якість конкретні слова. Але з цим можна боротися, потрібно завжди зберігати спокій", – зазначає чоловік.
Роман радить у таких випадках читати більше книг.
"Це дозволить розширити ваш словниковий запас і в подальшому замітити слова, які важко вам даються, на аналоги цих самих слів. Головне правило – не бійтеся виходити на сцену, не бійтеся виступати перед публікою, розказуйте вірші, ведіть свій стенд-ап, співайте", – додає чоловік.
Історія Людмили
Людмила Ястремська почала затинатись у 5 років через переляк – вона злякалась пилосмока.
"Батьки повели мене до якоїсь бабусі чи то гадалки, чи то віщунки, чи то якоїсь чарівниці. Після цих відвідин я заїкалася набагато менше. Не знаю, що зі мною тоді сталося, можливо, ця бабуся теж мене злякала", – розповідає Людмила Ястремська.
Після маніпуляцій "віщунки" заїкання у дівчини майже зникло, але при сильному хвилюванні періодично з'являлось до повноліття.
"Я пам'ятаю, як це, коли ти заїкаєшся. Дуже дивне насправді відчуття, ти захлинаєшся словами. В голові ти розумієш, що ти хочеш щось сказати, але твій язик і твої губи не дають тобі цього. Дуже таке дивне враження насправді. Але я рада, що я позбулася цієї історії", – розповідає жінка.
Зазначимо, що заїкання – це порушення мовлення, що виражається у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або цілих фраз, розтягуванні звуків, протягом яких людина, що затинається, не може вимовити звук.
