На Рівненщині пенсіонер вирощує екзотичні фрукти. Маракую, клікачку перисту, зізіфус, мексиканський банан, тібетську малину, інжир, виноград, хурму, ківі та багато іншого можна знайти майже за півтори сотні кілометрів від Рівного.
Юрію Сьоміну – 68 років. Вирощувати фрукти почав ще 10 років тому, але в хобі це захоплення переросло через два роки. Суспільне поцікавилося в любителя "екзотів": чи складно доглядати за ними та з чого усе почалось.
Мешкає пенсіонер в селищі Рокитне.
“Почалося все з черенків винограду, які подарували моїй свасі. Я їх посадив і побачив, що можна займатись. Адже за короткий термін, тобто на наступний рік, з’явилися плоди винограду. От я почав з винограду”, – розповідає агроном-любитель.
Юрій Сьомін каже, що серйозно займається “творчістю” – так називає своє захоплення, відколи вдома з’явився комп’ютер та земельна ділянка.
На ділянці вирощує пасіфлори – це різновид маракуї, клікачку перисту, зізіфус, мексиканський банан, тібетську малину, інжир, виноград, хурму, ківі.
"Купував все в інтернеті. Тепер є група “Екзотичні рослини” й не одна. І у Viber, і у Facebook переписуємось. Є друзі, навіть близькі – це така спільнота однодумців”, – розповідає пан Юрій.
Кожна рослина, каже, потребує індивідуального догляду. Найважче стало вирощувати виноград, – розповідає агроном, адже його потрібно вкривати на зиму та обробляти хімією, щоб не тріскались плоди.
“Інжир потрібно садити в траншеї на зиму і закривати. З маракуєю менше проблем, але її потрібно щороку, як помідори, з розсади вирощувати. Якщо хочете, щоб був врожай, то коріння маракуї взимку потрібно перетримати в теплому приміщенні. На весні коріння пророщуємо і 10 травня можна рослину висаджувати в ґрунт”, – розповідає Юрій Сьомін.
Агроном-любитель зазначає, що цьогоріч була холодна та дощова весна, тому маракуя відстала в дозріванні вже на два тижні.
Плодами зі свого саду пан Юрій пригощає всіх охочих, які завітали до нього, а саджанці роздає безкоштовно, якщо в нього їх попросять.
“Плани на майбутнє такі: жити якомога довше та займатись улюбленою справою”, – каже агроном-любитель.
Авторка: Марія Коваль
