Новини та події Рівного та Рівненської області 19 лютого 2024 року: фото, відео, коментарі, які вдалось зібрати Суспільному.
Протези для військових та цивільних: як їх виготовляють на Рівненщині
На Рівненщині виготовляють протези для військових та цивільних. Роблять це на базі регіонального відділення одного із всеукраїнських центрів протезування. Для військових та цивільних протезування — безплатне, а для бійців, що повертаються з фронту, підприємство пропонує біонічні вироби.
Про це Суспільному розповів регіональний представник підприємства Сергій Стогній.
На Рівненщині призначили директора новоствореного Центру національно-патріотичного виховання та позашкільної роботи
Директором новоствореного Центру національно-патріотичного виховання та позашкільної освіти на Рівненщині став Віктор Самчук. Розпорядження про його призначення 19 лютого підписав голова облради Андрій Карауш.
Про це він повідомив у Facebook.
Згідно з розпорядженням, Віктор Самчук на посаді директора Центру національно-патріотичного виховання та позашкільної освіти перебуватиме з 20 лютого до 17 травня 2024 року.
"Цей контракт – на три місяці. Як голова обласної ради від нового керівника я чекаю презентації системи позашкільної освіти і бачення того, якою буде робота в гуртках. Зміни мають бути помітні, точно треба посилити національно-патріотичний напрям – ми ж розуміємо, наскільки це потрібно. Сподіваюсь, що до початку нового навчального року цей етап трансформації системи позашкілля завершиться", — написав Андрій Карауш.
Депутати облради на сесії 16 лютого проголосували за рішення про приєднання до центру трьох закладів: обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді, обласного центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді, а також станції юннатів.
35-річний Віктор Самчук раніше відповідав за культуру в Гощанській громаді, до того — за освіту в Острозі.
Своє призначення Суспільному він прокоментував так:
"Першопочаткове зараз — це проведення всіх реєстраційних дій згідно з чинним законодавством і безпосередньо формування колективу нового закладу, переведення людей на роботу у новий заклад, у нову юридичну особу. Це багато роботи, якою займатимуся перші два-три тижні. Заклад працюватиме у позашкіллі за п'ятьма напрямами. Зберігаються три, які були — технічний, еколого-натуралістичний, національно-патріотичного виховання та туризму. І доєдналося ще два нові напрями — це художньо-естетичний і соціально реабілітаційний".
На фронті загинули військові з Рівненщини — Михайло Дяков, Дмитро Русін та Максим Загоройчук
На війні проти РФ загинули військові з Рівненщини — Михайло Дяков з Володимирецької громади, Дмитро Русін — зі Здолбунівської та Максим Загоройчук — з Рівного.
Про це повідомили у Facebook тергромад.
Михайло Дяков
Михайло Дяков, 1993 року народження, проживав у селі Біле Вараського району.
Прощання із загиблим військовим відбудеться 20 лютого орієнтовно об 11:30 на майдані Єдності у Володимирці.
Дмитро Русін
Дмитро Русін — житель села Глинськ Рівненського району. 23-річний військовий загинув на Харківщині.
Про дату та час зустрічі кортежу з тілом загиблого військового у громаді повідомлять згодом.
Максим Загоройчук
Максим Загоройчук народився у Рівному, навчався в № 25, а після закінчення — працював комірником на підприємстві "МК-Трейд". Досвіду військової служби не мав, отримав повістку й у квітні 2023 року пішов у ЗСУ.
Молодший сержант загинув під час виконання бойового завдання 14 лютого 2024 року на Луганщині.
Прощання із військовим відбудеться 20 лютого о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на кладовищі Нове.
Накопичувальна пенсія: чи можуть її запровадити у воєнний стан, пояснює експерт
Підготовчий етап до запровадження обов'язкової накопичувальної пенсії планують завершити до 2025 року. Солідарна система при цьому не зникне.
Про те, що таке накопичувальна система та за якими принципами вона працює, розповів експерт з пенсійних питань Сергій Коробкін в етері "Суспільне. Спротив"
Як працює накопичувальна система
Пенсійна система України складається із трьох рівнів: солідарного, обов'язкового накопичувального та недержавного пенсійного забезпечення. У такому вигляді систему започаткували ще у 2004 році, ухваливши закони "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про недержавне пенсійне забезпечення". Але у Верховній Раді ще не ухвалили формального рішення щодо старту накопичувального.
"Є у нас нині солідарна система, тобто людина працює, сплачує податки в загальний бюджет і потім, якщо хтось досягає пенсійного віку, має право з цього бюджету отримувати частку своєї пенсії.
Накопичувальна система передбачає, що частина пенсійного податку іде в солідарну систему, тобто в загальний бюджет, а частина — на персональний рахунок, накопичується протягом життя і потім вам з відсотками має виплачуватись. Плюс такої системи в тому, що він може передаватися в спадок, якщо людина померла, не дожила до пенсії або тільки вийшла на пенсію і не встигла її отримати. Але інше питання — це економічні чинники й взагалі, наскільки в нинішніх умовах реально цю систему ввести", — зазначив експерт.
Труднощі у запровадженні накопичувальної системи
Сергій Коробкін зазначив:
"Жоден уряд впродовж останніх 20 років не зміг запровадити остаточно цю систему, хоча вона навіть прописана в законодавстві. Коли були експертні обговорення протягом останніх кількох років був один законопроєкт, його потім відхилили самі ж автори, не змогли остаточно домовитись. Вийшла нова версія, вона опрацьовується. Я чув експертні обговорення з цього приводу — навіть якщо ухвалять закон, то потрібно ще рік або навіть два, щоб остаточно ухвалити ще підзаконні акти, тобто додаткові рішення Кабміну.
Це одне підготовче питання, а друге — це питання економіки, де взяти гроші. Якщо ми беремо податок, сьогодні єдиний соціальний внесок треба сплачувати, де брати частину податку на накопичувальну пенсію. Чи врізати наявний податок і частину від нього відкладати в накопичувальну систему. Тоді нинішніх грошей не буде на щось вистачати. Або запроваджувати новий податок і в останньому проєкті накопичувальної системи, який був, передбачено, що перші три роки держава має частину від себе додавати, наповнювати рахунки, щоб не лягало це на роботодавців, на людей. Але сьогодні колосальний дефіцит бюджету і поточні пенсії нема з чого виплачувати без міжнародної допомоги. Тому запровадити це на сьогодні — дуже складно".
Збереження грошей на рахунках
Експерт також додав:
"Багато років має пройти, щоб ми зрозуміли, чи система працює, наскільки гарно і чи збережуться гроші. Не те щоб їх примножити, а хоча б, щоб їх не з'їла інфляція чи не вкрали, або інше.
В теорії сама система цікава, працює в багатьох країнах світу, хоча і не у всіх країнах прижилась. Коли ці гроші будуть накопичені на рахунках, їх треба кудись вкладати, щоб вони давали відсоток. Куди їх вкладати в умовах війни — незрозуміло. Хоча оптимісти кажуть, що коли війна закінчиться, то країна почне відновлюватись, буде куди робити інвестиції і таким чином можна швидко акумулювати ці первинні накопичення".
Два роки без стерилізації: жителі Острога на Рівненщині скаржаться на безпритульних тварин
Жителі Острога, що на Рівненщині, скаржаться на зграї вуличних собак у місті. З початком повномасштабного вторгнення РФ в громаді припинили виділяти гроші з бюджету громади на стерилізацію та щеплення безпритульних тварин.
Суспільне поспілкувалося з жителями Острога й волонтеркою, яка понад десять років опікується безпритульними тваринами в місті.
