У Києві в Укрінформі 11 січня презентували збірку "Антологія Воєнної Лірики", до якої увійшли поезії більш як вісімдесяти авторів зі всієї України. Серед них рівненська поетка Ірена Слута.
Про свій творчий шлях вона розповіла Суспільному.
"Ця збірка – це, на жаль, не просто апогей творчості поетів України, а саме така рефлексія на той процес, котрий відбувається зараз, в котрому ми всі живемо – війна", — зазначила Ірена.
"Заціпило
Україна я
Жінка, Мати, Земля…
Мови нема
Видиху, сліз: німа
Діточки мої! Пташенята!
Вигодувала, виплекала, аби звіру у лапи віддати!?
Не знана, не кликана, не жадана
Чужорідна вібрація. Пробач кохана!
Одне око виплакала сльозами
Одне вухо заглушила чужими гріхами
Одну руку на поталу вовкулакам віддала
Ногу відгризаю, аби лишити кайдани
Чи ж по те я квіти у коси вплітала, аби жити як вітер, блукати світами?
Чи ж по те мені дитятко на грудях заснуло, аби матір його знищили люди?!
Ціп межи очі, будь ти не ладний
Холодному, брутальному руйнатору Лади
Як ми з Дитятком собі раювали
Плани, мрії: словами, ділами, піснями…
Не бачу священного змісту орошення кров’ю
Розпинати святих, беззахисних та героїв?
Неможливо зарадити проклятим безголов‘ю
Неминуче страждання. Століття двобоїв…"
Зі слів Ірени Слути, збірку презентували у січні 2024 року за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України:
"Пишу я завжди, з народження. Спочатку на шпалерах батькам, потім уже в школі, якісь конкурси й журналістська діяльність — газети, журнали. У цьому контексті це те, що зі мною завжди – слово".
Ірена Слута зазначила, що писала вірші для себе та періодично публікувала їх у соцмережах. У вересні 2018 року її запросили на львівський міжнародний літературний фестиваль "Book Forum Lviv".
"Мені дали зачитати слово, сприйнявши мене спочатку скептично. Але потім їм сподобалось і вони мене дуже надихнули, сказавши, що це звучить унікально, є особлива структура побудови, це незвично, не схоже, є ритміка, містерія. І одразу прозвучало питання: чи є достатньо творів на збірку? Я відповіла: «На збірку, напевно, немає». І з цього почалось активне написання", — розповіла поетка.
Вона зауважила, що кращі твори увійшли до авторської збірки:
"Відьма світла" — це спосіб говорити про наші давні українські традиції, про те, що було характерним на наших слов'янських територіях. У нас завжди шанували і з повагою ставилися до відуючих людей. Відма — це відаюча мама. Символ — око — я з дитинства малювала усюди, не розуміючи його зміст. Коли вже познайомилася із трипільською культурою, зрозуміла, що це основний символ, котрий трипільці використовували всюди".
До авторської збірки увійшло вісім есе. Ще 101 твір озвучений на YouTube-каналі.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
