Новини та події Рівного та Рівненської області 10 грудня 2023 року: фото, відео, коментарі, які вдалось зібрати Суспільному.
"Проблема з ротаціями — це реально": рівненський доброволець-депутат та ексжурналіст розповів про досвід в ЗСУ
У війську відчувається проблема у потребі з ротацією бійців, які на фронті більше року, а також військові розуміють програш в інформаційній війні України із місцевим населенням фронтових та прифронтових регіонів. Так вважає ексжурналіст, депутат Рівненської міської ради Олександр Курсик, який з початком повномасштабного вторгнення відмовився від бронювання та пішов добровольцем на фронт. Там отримав дві контузії, наразі продовжує службу.
В етері Українського радіо Рівне він розповів про те, яким був його військовий шлях, які труднощі виникають під час захисту держави та що впливає на моральний стан українських захисників.
— Як розпочали і як проходить ваш шлях військовослужбовця?
— Розпочалася моя військова служба ще в 2016 році, я був членом підрозділу цивільно-військового співробітництва. Рівненська міська рада направила тоді мене, як бажаючого, у місто Попасна Луганської області і я у складі цього підрозділу працював в населених пунктах Попаснянського району. Це такий підрозділ по штибу натівського, який працює більше з місцевим населенням, покращує імідж збройних сил і допомагає конкретним жителям конкретних прифронтових і фронтових сіл.
В НАТО вони відбудовують, мають фінансові можливості, допомагають якось матеріально. В нас цей підрозділ тільки набирає обертів і ми більше займались волонтерською, але водночас і військовою діяльністю. Після того, коли я повернувся назад у Рівне, зрозумів, що війна, на жаль, швидко не закінчиться, бути простим солдатом бажання немає і я усвідомлював, що ще повернусь до лав збройних сил. Я вступив до Національного університету водного господарства на військову кафедру, успішно її закінчив через 18 місяців, отримав офіцерське звання і став молодшим лейтенантом.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, я, за власним бажанням, завітав до Рівненського міського військкомату, заявив про те, що я офіцер, маю бажання служити і мене направили в 14-ту бригаду. Через декілька днів відправили одразу в Миколаївську область під Снігурівку і з того часу я зайшов молодшим лейтенантом — "піджаком", як у нас кажуть на випускників військових кафедр. Був командиром взводу, т.в.о командира роти і отримав звання лейтенанта. А зараз уже отримав звання старшого лейтенанта і, дасть Бог, дослужуюсь до капітана.
— Чи мали ви можливість якось аналізувати і порівнювати українську армію до військового вторгнення Російської Федерації на схід та Крим, і чи трансформувалася армія України у період часу з 2014 по 2022 роки?
— Охарактеризую просте порівняння на власній шкірі і на власному підрозділі. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми на фронт потрапили одразу, деякі мої бійці автомати брали крайній раз ще за часів служби або на початку незалежності, або ще й взагалі в радянській армії. Зараз я уже працюю і служу в 150-й бригаді, то жоден боєць не може потрапити на фронт, поки не пройде базову військову підготовку, яка заноситься в військовий квиток і ця підготовка є обов'язковим допуском до участі в бойових діях. Це надзвичайно важливо і це зберігає дуже багато наших життів, за це респект нашому командуванню і всім людям, які беруть приклад з натівських стандартів.
Звичайно, коли розпочинається війна, ніхто глобально класичної підготовки з усіма інструктажами, графіками підготовки не дотримується, тому що потрібно захищати власний дім. Але зараз, коли ми маємо можливість одних готувати — інші воюють, то у нас розпочалася правильна підготовка і це надзвичайно важливо. Можливо, навіть, на мою думку, це головна зміна в ЗСУ.
На жаль, Російська Федерація має безлімітні запаси снарядів, якими вони випалюють наші міста, села, роблять такий вогневий рубіж і рухаються випалюючи кожен метр і відштовхуючи нас. Ми змушені інколи відступати, тому що у нас такої кількості боєприпасів немає. Водночас хочу відмітити майстерність своїх побратимів, які малою кількістю, але якісною роботою артилерії, простих піхотинців, бо я — проста піхота, економлячи боєприпаси, роблять інколи набагато більше, ніж ка**пи роблять, маючи безлімітні запаси боєприпасів.
— Ви торкнулися поняття стандартизації НАТО, насправді це поняття дуже широке через те, що це стандартизація зброї, амуніції, це юридичні, адміністративні і командні шляхи, різні підходи. Але з точки зору військової людини, яка безпосередньо на полі бою, на вашу думку, що може стати тим, що допомогло б вам, в першу чергу, виконувати більш ефективно бойові задачі?
— Чому українська армія і український воїн є сильнішим? Тому що нами керує патріотизм і правильна ідея, за нами правда. Коли за людиною правда — вона іде не просто на смерть, вона йде на виконання бойового завдання для того, щоб зберегти своє життя. На цьому базується багато принципів НАТО, тому що нелогічно використовувати людей як гарматне м'ясо, як живі щити, а потрібно гарно готуватися, проводити аналіз, мати технічні засоби для розвідки і тоді тільки йти в бій з меншою кількістю втрат. Це надзвичайно важливо.
— Який дух панує в лавах Збройних Сил України? Але будемо говорити саме про ту частину, де знаходитесь безпосередньо ви і можете якось проаналізувати й розповісти.
— У нас все чудово. А проблема з ротаціями — це реально, тому що людям хочеться побачити своїх дітей, дружин, побувати вдома. Не вистачає бійців, тому що, на жаль, вдома, і в Рівному зокрема, і в інших регіонах, є люди які просто вважають, що це не їхня війна, що це воюють Росія і Америка, а це "не моя війна, я воювати не піду".
От в цьому теж є проблема, тому що ці пацани, які взяли волю в кулак і пішли воювати, вони реальну роботу роблять. Вони захищають і тих, хто зараз вдома, хто сидить в Рівному, у Львові, на Закарпатті. Їх переконувати в чомусь немає потреби. Було б добре їм допомогти, щоб покращувати їхній стан шляхом відпусток, ротацій. Тому що я був в одній бригаді, у нас були хлопці, які не були вдома по 10-15 місяців. Важко фізично і морально, є якісь домашні проблеми.
Коли я був командиром роти, ти спілкуєшся з кожним бійцем, в нього вдома якісь є особисті труднощі, проблеми з дружинами, з дітьми, з хворими батьками. Відповідно, тут тільки вперед-вперед, то цей напрямок звичайно було би класно підтягнути. Але поспілкуєшся з працівниками ТЦК, вони ходять по домівках, просять українців іти воювати, а багато хто робить медичні довідки, вступає до університетів в 35-40 років і ховається від цієї війни.
Я так скажу, що можна доховатися до того, що, не дай Боже, звичайно, але війна прийде сюди і тоді я не розумію, що ці люди будуть робити. Будуть казати, що це уже не наша війна, бо ми вже її програли і будуть втікати в Польщу чи в Іспанію? Це теж не варіант. Країну треба зберегти.
На війні загинув військовий з Рівненщини Роман Фарина
На фронті 8 грудня загинув військовий Роман Фарина із села Гнатівка, що на Рівненщині, повідомили у Facebook Повчанської громади.
Роман Фарина — народився 2002 року у селі Гнатівка. Закінчив Малосадівський ліцей у 2018 році. Навчання продовжив у Мирогощанському аграрному коледжі. Солдат вступив до лав ЗСУ 26 вересня 2023 року. Згодом отримав військово-облікову спеціальність "стрілець-снайпер".
21-річний військовий загинув в бою 8 грудня на Бахмутському напрямку на Донеччині.
Оборона, відновлення й не тільки: на Рівненщині шукають проєкти, які можна буде фінансувати до 2027 року
На Рівненщині громадськість закликають долучитися до підготовки Стратегії розвитку області на наступні кілька років. Актуальними будуть, зокрема, проєкти, які стосуються оборони, війська та післявоєнного відновлення. З допомогою "партнерів" на це шукатимуть фінансування.
Про це у Telegram повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш за підсумком засідання керівного комітету та обласної робочої групи.
Йдеться про Стратегію розвитку області до 2027 року. За словами голови облради, в регіоні шукають ідеї, які допоможуть розвиватись громадам:
"Наші партнери готові допомогти це реалізувати до 2027 року. Область має актуалізувати свою стратегію розвитку на найближчі кілька років і сформувати відповідний каталог проєктів. Наш рух до ЄС потребує саме стратегічних рішень, маємо робити це синхронно із громадами, щоб знати слабкі й сильні сторони. Актуальними будуть проєкти, які стосуються оборони та підтримки нашого війська, а також післявоєнне відновлення. На цьому не обмежуємось, але розуміємо важливість таких ідей".
Також він додав, що ідеї стратегії розвитку можуть пропонувати як фізичні, так і юридичні особи:
- місцеві органи влади;
- громадські організації;
- установи всіх форм власності.
Проєктні ідеї прийматимуться до 16:00 29 грудня 2023 року. У формі для подання ідеї проєкту потрібно вказати:
- назва проєкту;
- цілі;
- територія впливу;
- вигодонабувачі проєкту;
- опис проєкту;
- показники результативності;
- заходи проєкту;
- бюджет.
"Існує низка критерій, яких треба дотриматись — детально про це тут. Робоча група з розробки Стратегії відбере та проаналізує ідеї, щоб визначити пріоритетні. У підсумку сформують Каталог проєктів регіонального розвитку до 2027 року і визначать джерела їх фінансування", — наголосив Андрій Карауш.
Які новорічні прикраси можуть бути шкідливими. Пояснює рівненський центр контролю хвороб
Напередодні зимових свят люди прикрашають свої оселі новорічними прикрасами, однак чимало з них можуть бути шкідливими для здоров'я. Існують поради, як мінімізувати ці ризики.
Про них розповіли у Facebook Рівненського обласного центру контролю та профілактики хвороб.
"Пластикові вироби, виконані з неякісної сировини, а також з порушенням технології при створенні, часто призводять до вивільнення отруйних речовин, таких як фенол, свинець та інших токсичних речовин, що можуть спричинити хімічні отруєння та сильні алергічні реакції у дорослих і дітей", — йдеться у дописі.
Найефективнішим способом убезпечити себе та дітей від неякісних іграшок — купувати їх у спеціалізованих магазинах, супермаркетах, де іграшки мають необхідне маркування, а продавець може надати всю необхідну документацію, яка підтверджує безпеку та якість обраної вами продукції.
Обласний центр профілактики та контролю хвороб дав кілька порад, як правильно обирати святкові декорації, аби вони не нашкодили:
- звертати увагу на запах виробу. Пластмасова прикраса не повинна різко пахнути – такий виріб не варто купувати, якою б спокусливою не була ціна;
- блискітки не повинні осипатися, а фарба — залишати сліди на руках;
- важливо вивчити склад, походження іграшки. І якщо виробник обмежився словом "пластик", варто відмовитись від її придбання.
На Рівненщині псевдобанкір ошукав жінку на понад 15 тисяч гривень. Як працює схема
На Рівненщині ошукали жительку Вараського району на понад 15 тисяч гривень. На мобільний телефон жінки зателефонував псевдобанкір та попросив назвати дані картки, щоб нібито розблокувати її.
Про це 10 грудня повідомили у пресслужбі поліції в Рівненській області.
За даними поліції, на мобільний телефон 51-річної жительки надійшов дзвінок від нібито співробітника служби безпеки банку:
"Під час телефонної розмови "псевдобанкір" повідомив, що її платіжна картка заблокована. Для її розблокування необхідно слідувати інструкціям: жінка назвала останні чотири цифри номера банківської картки, CVV та пін-коди", — повідомила пресслужба поліції.
З рахунку жінки зникли 15 700 гривень. За фактом шахрайства триває досудове розслідування.
