У Рівному апеляційний суд вирішив, що державний виконавець не дотримався процедури, коли після смерті боржника не з'ясував, хто є його правонаступником і може продовжити виплату. Про це йдеться у рішенні суду. Там пояснили, на що зважають у таких справах.
З чого це почалось
Із матеріалів справи відомо, що суд постановив стягувати з боржника на користь медичного закладу витрати на лікування людини, яка потерпіла від злочину. Згодом боржник помер.
Державний виконавець своєю постановою закінчив виконавче провадження у зв’язку зі смертю боржника. Лікувальний заклад, вважаючи постанову виконавця неправомірною, звернувся зі скаргою до суду.
На що зважали два суди
Суд першої інстанції став на бік медзакладу та визнав постанову неправомірною. Таке рішення суддя мотивував тим, що держвиконавець, дізнавшись про смерть боржника, "не вчинив жодних дій для встановлення його правонаступника, оскільки правовідносини допускають правонаступництво у цьому випадку".
Районний відділ ДВС оскаржив судове рішення до Рівненського апеляційного суду. Цю справу розглядала уже колегія суддів, яка знову стала на бік медзакладу. Мотивували це рішення тим, що закінчити виконавче провадження можна лише тоді, якщо виконання обов'язків боржника не допускає правонаступництва.
"Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження, виконавець повинен звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з’ясувати, які особи зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковане", — йдеться в поясненні суду.
Якби виконавець з'ясував, хто і що успадкував, то у справі можна було б замінити сторону спадкоємцями і продовжити стягувати борг. Оскільки цього зроблено не було, суд визнав постанову про закриття виконавчого провадження неправомірною та скасував її.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
