У Рівному стартував п'ятий потік курсів вивчення української мови "Філіжанка мови по-рівненськи". Від початку занять туди звернулися понад сто людей, охочих як покращити українську мову, так і навчитися нею розмовляти. Про це в телеетері Українського радіо Рівне розповіла співорганізаторка курсів Мирослава Жовтан.
Про курси
— Курси "Філіжанка мови по-рівненськи" в обласному центрі функціонують з 12 квітня 2022 року. Заняття, які розпочалися 16 лютого — це вже п'ятий потік. З попередніх потоків люди залишаються і продовжують навчання на курсах. Або передають одне одному, запрошують своїх друзів, рідних, ходять сім'ями.
До нашої "філіжанки" долучаються різні люди з різним рівнем знанням мови. Є такі, які не вивчали взагалі українську мову, є люди, які хочуть покращити розмовну мову. І є курсанти, які бажають вдосконалити знання лексики та граматики. І ми намагаємося їх ділити на групи, щоб для кожної були різні підходи до вивчення.
Від початку існування "Філіжанка мови по-рівненськи", курси відвідали понад 100 людей. У п'ятому потоці нас вже 30.
Після завершення занять учасники отримують сертифікат за підписом міського голови.
Для чого люди відвідують курси
— Були у нас курсанти, які хотіли покращити українську тому, що влаштувалися на роботу і там теж ставили вимоги показати сертифікат.
Але 90% просто хочуть нею розмовляти в побуті, перейти на українську, розмовляти не тільки під час занять, але і вдома з рідними. І ті, хто приїхав до нас із Харкова, Маріуполя, Сєверодонецька, Бердянська, кажуть, що, повернувшись додому, вони обов'язково будуть говорити українською.
Переселенка з Харкова Ірина Сідельова закінчила у Рівному чотири курси з вивчення української мови. Зараз вона вільно спілкується українською, хоча майже усе життя розмовляла російською.
Тематичні дні на "філіжанці"
— Оскільки до нас приходять люди з різними рівнями знань та різною метою, ми робимо тематичні дні. 21 лютого ми мали день рідної мови, 23 лютого Лесин день, тому що в суботу, 25-го, день народження Лесі Українки. Ці тематичні дні визначаємо відповідно до значення народних свят, значущих дат, подій в житті українця. Тому кожної теми у нас завжди є текст, у тексті — помилки, над якими працюємо, виправляємо, редагуємо.
Обов'язково є кілька вправ: лексичних, граматичних, орфоепічних, наголошування слів. Пропонуємо книжкову рубрику, де відповідно до теми називаємо авторів і книги, які цікаво було прочитати, або фільми на запропоновану тематику.
І обов'язково — невеличке творче завдання, от 21 лютого, у День української мови, ми складали сенкан і кожен із учасників ділився найулюбленішим українським словом. Більшість з них для себе тут у Рівному знайшли такі улюблені українські слова, яких вони раніше не чули, а сьогодні просто називали їх і це було дуже зворушливо.
Були слова, знайомі усім — "паляниця", "суниця", а ще — слова "лелека", "мрія". А одна із наших учасниць із Маріуполя поділилася спогадами про те, що в їхньому місті був торговельний центр Мрія. Але каже: «Я ніколи не задумувалася, що значить це слово. І лише пізніше зрозуміла, що це українське слово». І ми утворили: "мрія", "мріяти", "мрійник" і говорили про те, що у нас всіх є спільна мрія — це перемога.
Для когось це слово "дитинка", для когось — "квіточка", хтось для себе відкрив слово "лагідний", "мальва".
Про суржик
— Українська мова, як і будь-яка жива мова — це організм, який постійно розвивається. І, як і у кожній мові світу, у ній є пласт іншомовних слів, бо ні культура, ні наука не стоять на місці. І зрозуміло, що ці слова приходять у нашу мову. У нас є українські відповідники, які, за можливості, можна використовувати.
Як і у кожній мові, у нас є діалекти. На Рівненщині в кожному колишньому районі є свої діалекти. Англійська мова у Великобританії, Канаді, США теж різна. Тобто, ці відмінності у мовленні регіонів — це лише одне зі свідчень того, що наша мова жива.
Щодо суржику, то це — полова. Є таке афористичне порівняння: зерно теж народжується у полові. Для того, щоб отримати хліб, ми очищуємо зерно від полови. Так і у мові: є суржик, треба з ним боротися. Кожній людині треба визнавати те, що в її мовлені є помилки і намагатися їх виправляти, уникати, полоти, як бур'яни.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
