ПТСР через війну: лікар пояснив, як розпізнати психічні розлади та чого не варто робити

ПТСР через війну: лікар пояснив, як розпізнати психічні розлади та чого не варто робити

Ексклюзивно
ПТСР через війну: лікар пояснив, як розпізнати психічні розлади та чого не варто робити
. ПТСР. Ілюстративне фото: УНІАН

З початку повномасштабної війни у третини населення України є ризик розвитку психічних розладів, серед них — депресія, панічні та тривожні розлади. Які перші ознаки та як вберегти психічне здоров’я розповів в етері Суспільне.Спротив психотерапевт, лікар-психіатр вищої категорії, невролог Глухівської спеціалізованої лікарні Євген Скрипник.

30% людей знаходяться під загрозою серйозних психічних розладів. Найчастіше пацієнти звертаються з посттравматичним стресовим розладом — це депресія, панічні та тривожні розлади, зазначив Євген Скрипник.

"Останні три-чотири місяці до нас почали звертаються все більше людей. В першу чергу — з постдраматичними стресовими розладами. Порушується як і життя людей, їхня працездатність, і також небезпечно те, що при важких посттравматичних стресових розладах можуть бути суїцидальні спроби. Важкі психічні розлади, зокрема, шизофренія і біполярний розлад не збільшились, на них стрес не впливає", — розповідає лікар-психолог.

Перші ознаки

При перших ознаках психічних розладів людина стає тривожною та надмірно хвилюється за свій стан здоров'я, зазначає психотерапевт:

"На фоні депресії та тривожного розладу виникає переживання за свій стан здоров'я. Людина починає обстежуватися, йде до хірурга, терапевта, гастроентеролога, скаржиться на болі у спині, головні болі. Лікарі не знаходять патології, а людина продовжує ходити по лікарях. Це також є ознакою депресивного і тривожного розладу".

Що може допомогти

Тривога — це реакція на загрозу, що спонукає до дій.

"Ми з вами сидимо вдома дивимося телевізор, чуємо вибухи від ракетних прильотів. І людина має під час цього кудись втікати, бігти, щось робити. Така у нас еволюційна реакція. Натомість ми всі зазвичай сидимо. Виділяється адреналін, кортизол, норадреналін, який не дуже гарно впливає на нас", — зауважив Євген Скрипник.

Психотерапевт рекомендує використовувати цей адреналін, тобто займатися спортом або вести активний спосіб життя.

"Ми повинні займатися фізичною культурою, бути активною і багато ходити. І щоб у нас цей адреналін використовувався на якусь фізичну енергію. Якщо людина не буде займатися фізичною активністю, то її стан буде погіршуватися", — каже лікар.

До кого звертатися та що не варто робити

В Україні у воєнний період збільшився рівень продажу заспокійливих препаратів.

"При стресових ситуаціях, наприклад, вибуху, люди біжать в аптеку купляти купу препаратів, які є рецептурні. Вони приймають антидепресанти самостійно, без призначення лікаря — це може нашкодити. Зокрема, препарат Гідазепам, Корвалол призводить до звикання, також Барбовал, який містить фенобарбітал. Якщо люди будуть приймати їх систематично, це призведе до поганих наслідків", — говорить лікар-психіатр.

При проявах психічних розладів і симптомах людина може звернутися до сімейного лікаря або лікаря психіатра в будь-яку лікарню.

"Я помічаю, що люди все менше стали боятися лікарів-психіатрів. Ментальне здоров'я стає більш актуальне. Сімейні лікарі можуть виписувати ті самі рецепти на антидепресанти, але діагноз ставити не може, тільки синдром. Згідно з законом про психіатричну допомогу, діагноз може ставити тільки лікар-психіатр. Хочу зазначити, що відповідно до НСЗУ до лікаря-психіатра можна звертатися без направлення сімейного лікаря", — наголошує Євген Скрипник.

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок