Рідний дім у Харкові багатодітна родина Гвоздецьких покинула через постійні обстріли і переїхала спершу недалеко від міста, а потім шукали безпечне місце на заході країни. Серафиму 13 років, Кірі — 12, Насті — вісім, а найменшій Ангеліні — шість. У Рівному діти відвідують психолога, Суспільне побувало на одному з таких сеансів.
Насті Гвоздецькій з Харкова вісім років. 25 березня разом з татом, мамою, братом Серафимом і сестрами Кірою та Ангеліною вона переїхала до Рівного. Ранок 24 лютого дівчина запам'ятала назавжди.
"Я встала з ліжка, підбігла Кіра і сказала: "Почалася війна". Я спочатку не повірила, підійшла до мами і запитала її. Вона сказала: "Так", — розповідає Настя.
Спершу родина думала, що війна не протриває довго. Втім, надалі атмосфера ставала тривожнішою.
"Щоночі, коли бомбили, бачили у вікні червоне небо", — розповів Серафим.
"Кожну ніч, коли літали літаки, молилися по десять разів за годину. У мене було ліжко, ось ліжко і ось вікно. То літали літаки над селом. Добре чути було, як вибухали ракети. Тоді ні про що не думаєш, тільки б живим лишитися", — каже Кіра.
Через два тижні родина Гвоздецьких покинула Харків. Кіра пригадує, як 12-го березня вони відзначали її 12-річчя у селі Протопопівка неподалік Харкова:
"Попросили курку у людей добрих, картоплі купили, зварили картоплю з куркою. Напоїв було кілька. Ну і все. День народження так проходило, без світла, при свічках і все."
В Протопопівці родина Гвоздецьких пробула кілька днів, після цього вирішили виїжджати чимдалі.
"Ми звідти поїхали, бо вже не лишалося продуктів. Треба було щось їсти, а нічого більше не було. Коли ми від'їздили вже, ми побачили, які там були зруйновані будинки, був зруйнований торговий центр, ринки. Людей прив'язували за те, що вони крадуть їжу з магазинів", — пригадує Серафим.
Спершу родина вирушила у Львів, дорогою зупинилися заночувати у Рівному. Врешті тут і лишилися.
"В Рівному мені дуже сподобалися зоопарк, парк Шевченка, "Чайка". Там на третьому поверсі є торговий центр і ми там дуже часто проводимо час вільний", — каже Кіра Гвоздецька.
Діти регулярно відвідують заняття з психологом у Рівненському палаці дітей та молоді.
"Кінетичний пісок, комп'ютерні ігри в цьому випадку також виконують терапевтичну функцію, тому що вони відвертають увагу дітей, переключають її і займають їх пам'ять позитивними враженнями замість важких і неприємних, які могли би викликати потім розлади психіки", — каже психологиня Ольга Нестерук-Володимирець.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
