У цих будівлях жили одні з найбагатших магнатів Речі Посполитої, перший виробник порцеляни в Україні, а також хімік, що зважував світло. На Рівненщині – єдина у світі православна церква з іконостасом просто неба.
Журналіст Суспільного, історик та краєзнавець Олексій Бухало склав перелік архітектурних пам’яток регіону, до яких можна поїхати, щоб цікаво провести час. Кожен об'єкт супроводжує історичний екскурс.
Замок Чарторийських
За 23 кілометри від Рівного на захід, у Клевані, розташоване 500-літнє укріплення. До замку через рів вів чотириарковий кам’яний міст, прикрашений фресками. Домінантою замку були п`ятикутні вежі, фрагменти яких у задовільному стані вціліли донині. Була ще й третя – дерев’яна вежа, але вона не збереглася до наших днів.
Товщина стін подекуди сягає чотирьох метрів. Башти обороняли замок з усіх боків, відтак його ніхто не зміг завоювати. Згодом укріплення передали ордену єзуїтів, які влаштували у ньому колегіум. А у 1834 році сюди перевели гімназію з Луцька, яка через два роки опинилася у Рівному.
"Багатий, як Острозький"
Ця приказка кілька століть побутувала серед селян Волині. Костянтин Василь Острозький був найбільшим після польського короля землевласником у Речі Посполитій і навіть претендував на престол. Однак на заваді стала його православна віра.
Як жив магнат, можна дізнатись, відвідавши в Острозі родову резиденцію. Місто розташоване за 48 км від Рівного.
Донині вціліли чотири споруди архітектурного комплексу: Вежа Мурована, Богоявленська церква, Кругла і Надбрамна башти.
Найдавнішу – Вежу Муровану, відносять до житлових замків рідкісного типу – донжонів. Вони слугували для оборони й тривалого прожиття. У нижньому ярусі вежі Острозьких зберігали продукти, окрім того, тут був глибокий колодязь.
Богоявленський собор побудували на честь перемоги батька Острозького – Костянтина Івановича над московським військом під Оршею.
Близько ста років цей православний храм був найпомітнішою церковною новобудовою Волині, Галичини та Поділля, допоки у Львові не з’явилася Успенська церква. На це звертає увагу доктор архітектури Петро Ричков.
Церква святої Трійці у Межирічах
Її вважають реплікою згаданого Богоявленського собору. Вона розташована на відстані чотирьох кілометрів від Острога.
На початку 17-го століття Януш Острозький, який прийняв католицизм, фундував церкву ордену францисканців. Вони перебудували храм, облаштувавши на його місці монастир-фортецю.
Автором перебудов був воєнний інженер та архітектор Павло Гроздицький, який спорудив королівський арсенал у Львові.
Новомалинський замок
Південніше від Острога, на відстані 10 км, у Новомалині збереглися фрагменти колишнього замку-палацу.
Цей замок мав п'ятикутну форму, у кожній вершині височіли вежі. З них найкраще вціліла вежа, яку перебудували на каплицю у неоготичному стилі із загостреним куполом.
У 19 столітті замок перебудували на палац. Згодом будівлю прикрасили скульптури Томаша Оскара Сосновського, який, окрім того, був власником маєтку.
Дерманський монастир-фортеця
У напрямку Острога, на відстані 40 км від Рівного, розташований Дерманський монастир. Комплекс на пагорбі, оточений стінами та ровом.
Найдавніші споруди монастиря – Троїцька церква, надбрамна вежа-дзвіниця та корпус монаших келій.
Троїцьку церкву побудували на початку 17 століття. Тричастинний однокупольний прямокутний в плані храм, який можемо бачити донині – рідкісний, якщо не єдиний за типологічними ознаками приклад православної церкви.
Надбрамна вежа-дзвіниця також є унікальною. Першочергово це була оборонна вежа. Її нижні яруси, припускає доктор архітектури Петро Ричков, споруджені ще на початку існування монастиря-фортеці.
У першому ярусі облаштований проїзд, до якого вів міст, що піднімався раніше. На рівні четвертого ярусу були бійниці для зброї. У 19 столітті зверху вежі зробили надбудову – вежа перетворилася на дзвіницю.
Корецький замок
За 70 км від Рівного у бік Києва розташований Корець із руїнами фортеці. Тут жив перший виробник української порцеляни
Фрагменти мурів колишнього середньовічного замку, які вціліли донині, стали основою пізньобарокової резиденції підприємця Юзефа Чорторийського. Він її спорудив наприкінці 18-го століття у популярному на той час стилі palazzo in fortezza (палац у фортеці) – новобуд поєднав оборонні риси колишнього середньовічного замку зі світським характером палацу.
Корецький палац мав в'їзну браму з годинниковою вежею. До неї вів кам'яний міст, який спорудили над глибоким ровом, що колись захищав підступи до мурів замку.
Комплекс складався з трьох крил та одноповерхового палацу. Він містив вестибюль та залу для балів, освітлену високими, – від підлоги до стелі, – вікнами.
Публіцист Коетан Козьмян описав апартаменти замку, як "не розкішні, але пристойні, гарно обставлені меблями власної корецької фабрики".
Саме господар Корецького палацу Юзеф Чарторийський у 1784 році налагодив випуск виробів з фарфору, а через сім років – порцеляни, першої на території України.
Пізніше закинутий палацово-замковий комплекс сильно постраждав внаслідок пожежі, яка почалася з нечищеного димоходу.
Палац Стецьких
На відстані 27 км від Корця розташовані ще одні рівненські Межирічі – Великі. Тут останній королівський хорунжий Ян Стецький спорудив двоповерховий палац у класицистичному стилі.
У його центральній частині були вестибюль, їдальня, покої, більярдна. Для великих вечірок слугувала бальна зала – найпросторіша кімната палацу. Піднімаючись до неї східцями, гості проходили поруч пальм, історичних руїн, розписів, що прикрашали стіни, а у залі опинялися серед пейзажів, зимових та літних краєвидів, які вціліли донині.
Навколо палацу облаштували парк з ботанічним садом.
Дубенський замок
Об'єкт розташований на відстані 47 км від Рівного. Його основними будівлями є два бастіони, головний в’їзд через міст та палац. Першочергово це був замок з мурами та ровом навколо. Після останньої перебудови оборонний об’єкт набув рис палацового комплексу.
Для палацу використали фундаменти колишнього замку. Таким чином цокольна частина ззовні зберегла потужні циліндричні склепіння. Донині німфи та бог вина у банкетній залі нагадують про пафос та масштаби розваг, на які господарі палацу витрачали шалені гроші.
Мініатюрна ротонда – кругла вежа для світських розмов, звідки можна поспостерігати навколишніми видами, у давнину була місцем несення служби дозорних, які повідомляли про наближення ворога.
Садиба науковця, який намагався зважити світло
За 20 кілометрів від Дубна над річкою Іква у Млинові збереглися будинки садиби Ходкевичів.
Тут проживав генерал Олександр Ходкевич, який прославився хімічними дослідженнями, подекуди досить дивними. Згідно з даними краєзнавця Євгенія Цималюка, він доводив, що світло має вагу, а також шукав нові способи видобутку соди та варіння пива.
Свої досліди Олександр Ходкевич проводив у павільйоні, який називався “Філософський будиночок”. Ця споруда збереглася донині, щоправда, у перебудованому під ресторан вигляді.
Також вціліла літня їдальня, яка водночас використовувалась як музична зала. У ній грав оркестр, а через спеціальні отвори звук йшов до верхньої зали, де сиділи слухачі. Головний палац комплексу не вцілів, проте зберігся флігель – додаткова житлова будівля, де проживала родина Ходкевичів. Її, на думку Петра Ричкова, можна віднести до кращих зразків раннього класицизму в Україні.
А взагалі до складу палацового комплексу у Млинові входило близько 15 будівель. Проєкт розробив придворний архітектор польського короля Станіслава Августа Понятовського – Ефраїм Шрегер.
Козацькі могили – єдина у світі церква з іконостасом просто неба
Об'єкт розташований за 40 кілометрів від Млинова.
Тут російські монархісти щороку проводили пам’ятні богослужіння за загиблими козаками та селянами у Берестецькій битві. На них збиралися десятки тисяч прочан. Щоб помістити таку кількість людей, архітектор задумав церкву, будівля якої виконує роль вівтаря. Таким чином під час служби люди опиняються у храмі просто неба, а відтак тут можуть служити сотні священників та молитися тисячі прочан водночас.
Будівля Георгіївської церкви триярусна – у її підземній частині розміщений саркофаг та гробниця з людськими останками.
На територію храму-пантеону перенесли дерев'яну Михайлівську церкву з села Острів. За переказами, у ній перед боєм молився Богдан Хмельницький.
Комплекс обнесли мурованою стіною з рівчаком, що нагадує козацький табір.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
