Рівненський політолог Віталій Лебедюк вважає, що відсутність програми нового уряду є однією з проблем підзвітності, оскільки це не дає можливості оцінити якість роботи нової команди. Також, з його слів, під час процесу зміну уряду була проблема у відсутності комунікації.
Більше про це кандидат наук з державного управління, доцент кафедри національної безпеки та політології НУ "Острозька академія" та голова громадської організації "Школа політичної аналітики "Поліс" Віталій Лебедюк розповів в етері "Суспільне Студія" .
Він зазначив, що часто під час політичних перетрубацій люди забувають, що Україна — це парламентсько-президентська республіка:
"Незважаючи на те, що ми країна, яка в стані війни, і концентрація влади і її повноважень сконцентрована навколо президента і його гілки влади, не треба забувавати як повинен формуватися уряд, згідно з Конституцією. Ці правила ніхто не скасовував. Тому очевидно, що функція, яка покладається на парламент, в основному передбачає і те, що уряд є підзвітний парламенту. Лише прем'єр-міністр може подавати свої кандидатури, а решта кандидатур, які, до речі, зараз не були затверджені, це повинні уже узгоджувати із парламентом. Тут виникає власне і проблема".
Він пояснив, що коли призначається уряд, він має подавати свою програму. Наразі уряд говорив лише про свої пріорітети, як і попередний:
"Це є одна із проблем підзвітності уряду. Тому що як ми будемо вимірювати цю ефективність? За якими параметрами ми будемо слідкувати? Викликати, на приклад, на певні комісії чи заслуховувати міністрів і тому подібне. Тому більше уваги потрібно звернути саме на цей процес. Тому що ми не повинні втрачати цю демократичну складову, за яку потім до нас міжнародні партнери будуть ставити запитання, тобто як це все відбувається. Тому, з огляду на це, хочу наголосити, що пріоритети це добре, але програма, коли ми знаємо точно, куди ми йдемо з пункту А в пункт Б ще під час війни — це є кращим шляхом. Тому що за таким моментом ми можемо краще задавати тон цьому уряду. Тобто, можна так сказати, парламент може говорити про вотум недовіриВотум недовіри — вияв шляхом голосування палатою парламенту (здебільшого нижньою палатою) несхвалення політичної лінії, певних дій або законопроєкту уряду країни або окремого міністра, тобто стимулювати його, грубо кажучи, до зміни політики".
Він додав, що згідно з Конституцією, уряд повинен бути звільнений, якщо він не виконав свою програму.
"Наприклад, до Свириденко є питання. На підставі чого ми її будемо звільняти? Так воно і виникло, що не було підстав ніяких. Можливо були б, якби була програма. Новий уряд треба призначати, який має виголосити цю програму. В результаті, у нас знову є цей шлях Свириденко, що є певні пункти, цілі, по яким ми будемо іти, але це не є комплексне бачення. Так не може працювати державний апарат. Він повинен чітко розуміти, де ми знаходимося і в який пункт призначення ми маємо іти", — пояснив Віталій Лебедюк.
Зі слів політолога, люди були свідками, як більшість депутатів говорили, що дізнались про зміни із соцмереж й до кінця не знають остаточний склад.
"Це звичайно є такі трохи тривожні сигнали, що немає цієї комунікації. Навіть коли ми бачимо усіх учасників цього процесу, коли вони спілкуються на брифінгах і говорять про свої враження під час цієї роботи, що ми бачимо? Ми теж бачимо проблему комунікації. Це дуже погана історія, тому що під час війни власне має бути більше акценту побудованого саме на комунікацію, щоб зменшити цю напругу в суспільстві, створити більшу довіру, партнерів в середині суспільства, а ми йдемо таким шляхом, що тільки постійно набухає ця куля і ми не знаємо, коли вона може вибухнути", — зауважив Віталій Лебедюк.
Він зауважив, що згідно із нормативними правилами, повинно було бути заслухання. Парламент, в першу чергу, мав би вислухати прем'єр-міністра, якщо президент, наприклад, має певну недовіру або хоче відправити у відставку цілий уряд.
"Тобто на підставі чого? Що значить були провалено чи не провалено? На що треба звертати увагу? Тобто, як ми маємо оцінювати? Виходить, що ми таким чином перекриваємо ці конституційні обов'язки, тобто, за якими критеріями ми маємо оцінювати на якісь певні політичні преференції.Політичні преференції — це переваги, симпатії чи вибір, які громадяни або суспільні групи віддають певним політичним партіям, лідерам, ідеологіям чи політичним курсам. Тобто, хочемо-не хочемо, треба щось змінити — не треба щось змінити. Тут багато є версій різних, але логіка в тому, що це говорить про те, що дуже складна внутрішня політична ситуація, яку потрібно втримувати. Особливо в контексті того, що вже ми переходимо на другу половину півріччя".
Віталій Лебедюк зазначив, що акцент в дискурсі стосується того, як ми будемо переживати зиму та як далі буде проходити процес перемовин.
"Тому ситуація дуже складна і кожен ніби хоче перестрахувати себе в цьому дискурсі, але виходить все по іншому, на жаль. Тобто ми знову побачили мітинги, хоча хтось говорить, що це вперше в історії за міністра вийшли, але тут мова йде про інше. Про те, що екзистенційна загроза стимулює людей до того, що вони не можуть жертвувати, наприклад, якимись іменами під час війни чи віддавати цю прогалину у комунікації в руки політичним конкурентам й тому подібне", — поінформував політолог.
Віталій Лебедюк висловив думку, що новопризначений прем'єр-міністр Сергій Корецький буде класичним технократомФахівець, експерт або науковець, який бере участь в управлінні державою чи організацією, спираючись передусім на наукові дані, точні розрахунки та професійний досвід, а не на політичні чи популістські інтереси, який виконуватиме певні задачі, які йому будуть поставлені.
"Тут відкритим запитанням залишається інше, наскільки ця ініціативність буде його власна, уряду. Оскільким ми бачимо, що дійові особи фактично у більшості випадків залишились, тільки помінялися місцями. Тільки деякі були на ротації. По багатьох пунктах взагалі відкриті питання далі залишаються, то я думаю, що це буде складно. Тим паче у період цих навантажень, які нам готує осінь", — сказав він.
Віталій Лебедюк зауважив, що Євгеній Хмара побуде виконувачем обов'язків міністра оборони, а потім, на його думку, він автоматично стане очільником.
"Щодо закородонних справ — тут ситуація складна. Зараз відбуваються різні комісії, там дуже багато є скандалів, які можуть вибухнути, тому тут питання відкрите. Все буде залежати від того, наскільки будуть масшабні проблеми, пов'язані з різними корупційними діяннями певних осіб за кордоном", — додав політолог.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
