Супровід внутрішньо переміщених осіб на Рівненщині здійснюють з моменту прибуття евакуаційного потяга. Переселенцям надають тимчасове житло, юридичний супровід та психологічну допомогу.
Про те, як працює постевакуаційний супровід ВПО на Рівненщині, в етері Українське радіо. Рівне розповіли юристка громадської організації "Центр інтеграції" Юлія Карповець та психологиня, супервізорка цієї організації Олена Ярмолюк.
За словами юристки Юлії Карповець, потреба у постевакуаційному супроводі виникла через те, що після евакуації переселенці не знають, куди звертатися за допомогою. Частина з них втратила документи, зв'язок із рідними або змушена вдруге чи втретє залишати свої домівки через війну.
Постевакуаційний супровід здійснює ГО "Центр інтеграції" у партнерстві з Рівненською обласною державною адміністрацією та за підтримки міжнародних партнерів Гуманітарного ФондуБагатосторонній донорський фонд під керуванням Управління ООН з координації гуманітарних справ, створений для акумулювання коштів та швидкого фінансування гуманітарних організацій, які допомагають постраждалим від війни українцям для України, повідомила Юлія Карповець.
Вона додала, що маршрут супроводу розпочинається з моменту прибуття евакуаційного потяга, коли команда ГО "Центр інтеграції" зустрічає та проводить людей до місця тимчасового проживання.
Цьогоріч на Рівненщину прибуло 10 таких потягів, про приїзд 30 переселенців Суспільне писало 30 червня.
"Головна ідея такої підтримки полягає у тому, що якщо людина не змушена щодня думати, де взяти їжу, одяг чи постіль, власне, вона може спрямувати свої сили на відновлення документів, адаптацію, пошук роботи та планування майбутнього", — зазначила Юлія Карповець.
Супровід доступний кожній внутрішньо переміщеній особі, яка прибула евакуаційним потягом та триває два тижні. За цей час переселенці отримують комплексну допомогу від психологів, соціальних працівників та юридичний супровід, а також покроковий алгоритм подальших дій для інтеграції у громаду.
За словами психологині Олени Ярмолюк, перша психологічна допомога — встановити контакт з людиною та реагувати на її емоції спокійно. Цьому навчена вся команда, аби допомогти внутрішньо переміщеній особі відновити відчуття безпеки та поступово стабілізувати емоційний стан.
“Людина вже побачила нас. Вона впевнена, заспокоїться, що ми бачимо її, чуємо, реагуємо на її потреби. При цьому досить-таки спокійно, бо ми маємо бонус — ми в себе вдома. Ця історія про те, що ми можемо цим домом чи можливістю знайти дім поділитися тут”, — розповіла психологиня.
Юристка Юлія Карповець зазначила, що чимало переселенців приїжджають без паспорта та ідентифікаційного коду, тож фахівці допомагають:
- відновити документи;
- подати заяви до Міжнародного реєстру збитків;
- встановити факт смерті на окупованих територіях;
- внести дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вона також заперечила, що діти зі статусом постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів матимуть проблеми з навчанням чи працевлаштуванням.
Під час визначення громади для подальшого проживання фахівці враховують побажання переселенців, склад сім'ї, потребу в працевлаштуванні, доступність освіти для дітей та індивідуальні потреби кожної родини.
Як зазначили представниці громадської організації, головна мета постевакуаційного супроводу — допомогти людям відновити самостійність, адаптуватися до нового життя та не повертатися на території, де тривають бойові дії.
Загалом у 2026 році евакопоїздами на Рівненщину приїхали 253 переселенці, повідомляли у Facebook начальника Рівненської обласної військової адміністрації Олександра Коваля.
Авторка: Ангеліна Яценко
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
