Реформа старшої профільної школи на Рівненщині передбачає створення 86 ліцеїв, із них 50 академічного та 36 професійного спрямування. У регіоні вже формують нову модель навчання, яка має змінити підхід до профілізації старшокласників і практичного змісту освіти. А обговорення в батьківських чатах "вбивають освіту, а не розвивають її".
Так вважає директор департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Петро Коржевський. Про реформу старшої профільної школи, зміну підходів до навчання і вплив батьківських чатів на освітній процес він розповів в етері Українське радіо. Рівне.
Зміна підходів і прикладне навчання
Зі слів Петра Коржевського, в області формується мережа академічних та професійних ліцеїв, мета змін — не лише підготовка до вступу, а й практичне застосування знань:
"Старша школа буде працювати за профілями, вона буде давати в 12 класі вже більше поглиблених знань за тим напрямком, який обрала та чи інша дитина. І, можливо, ми вже перестанемо в суспільстві говорити про роль репетиторів, бо, насправді, кожен педагог буде націлений на те, щоб за результатами навчання в 12 класі дитина отримала достатній рівень".
На думку директора департаменту, нинішня модель освіти часто зосереджена лише на результаті тестів, тоді як нова система має змінити саму логіку навчання:
"Ключове, що ми зараз спостерігаємо, діти масово не мають великого бажання отримувати ті знання, які їм дають. Вони повинні носити прикладний характер. Отримавши знання, ми маємо знати, що ми з ними в майбутньому будемо робити. Прийнято рішення Рівненської обласної ради про створення 86 ліцеїв, з них 50 – академічного спрямування, 36 – професійного спрямування".
Педагоги і мотивація
Петро Коржевський також зауважив, що успішність реформи залежатиме від того, чи зможуть школи сформувати педагогічні колективи, здатні працювати в новій логіці навчання – із лабораторіями, практикою та прикладними завданнями.
"Ми маємо мати високої якості педагогів, які би могли готувати в старшій профільній школі до досліджень, до наукових відкриттів, до можливості отримати саме такої якості знання, як виписано в реформі старшої профільної школи. Це буде ключове, тому що якщо ми змінимо населений пункт, переїдемо за 15 кілометрів, прийдемо туди, а там учитель, який вчора працював в звичайній загальноосвітній школі, і він не змінив свого ставлення до предмету, він не розширив його масштаби, об'єми, він не знає, як це представити дітям, і він буде культивувати напрямок старшої профільної школи, то нічого не змінилося. Ця реформа приречена на неуспіх".
Інфраструктура реформи
Окремо Петро Коржевський зазначив, що реформа передбачає не лише зміну структури шкіл, а й розвиток інфраструктури — включно з транспортом і дорогами.
"Цього року під старшу профільну школу уряд виділив кошти на ремонт дорожнього полотна до закладів старшої профільної школи. Це те, що робить держава, аби цей процес набув такого стратегічного значення. Якщо ми розвиваємо старшу профільну школу, то має бути логістика, пансіон, дороги і освітнє середовище. Просто зразу переламати усю систему, яка була ще колись і зробити її просто такою, яку хочуть батьки".
Комунікація і критика батьківських чатів
Директор департаменту наголосив і на ролі батьків у навчальному процесі та їхній взаємодії зі школою.
"Думаю, що школа, маючи автономію, повинна мати можливість комунікувати з батьками і пояснювати їм, в межах якого законодавства ми діємо, які функції ми виконуємо, щоб вони були свідомі, чому власне так, а не просто писати в чатах, хто кому скільки здає коштів і хто кому що купує. Я не толерую такі історії і вважаю, що батьківські чати вбивають освіту, а не розвивають її. Чат має бути ціленаправлений, і той, хто його модерує, очевидно, в нього є більше багато часу, аби дізнатися думки батьків.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
