Із військовим та священнослужителем Леонідом Сульжиком попрощалися на Рівненщині. Він служив у храмах Березного та селища Соснове, а перед початком повномасштабної війни приєднався до війська. Леонід Сульжик загинув у січні 2025 року на Донеччині. Його вважали зниклим безвісти. Нещодавно тіло бійця ідентифікували.
Зранку 25 травня на подвір'ї військового та священника Леоніда Сульжика у селі Зірне Ривненського району зібрались його рідні, друзі та парафіяни, які приїхали із селища Соснове.
Парафіянка Свято-Михайлівського храму Православної церкви України Світлана пригадала останню зустріч з священником:
"Він служив у Свято-Михайлівській парафії селища Соснове. Коли отець Леонід нас залишав, то сказав: «У мене також є мрія. Я мрію, щоб мої діти вивчились, стали самостійними, могли давати собі раду. А я знайшов би однодумців, збудував маленьку церкву, у якій служив би для вас і для Бога. Я вас так люблю. Я вас так полюбив». Це він про людей, парафію. Я навіть не знаю, для чого це розповідаю, мабуть, для того, щоб знали, який він був хороший, добрий".
Леонід Сульжик підписав контракт із Збройними силами України у вересні 2021 року. Пройшов навчання і служив старшим бойовим медиком у стрілецькому батальйоні.
На фронті він рятував життя побратимів, навіть будучи в оточенні, розповідають його рідні.
Від будинку воїна прощальний кортеж вирушив у Брезне. Там Леонід Сульжик також був священником, пригадує парафіянин Василь.
"Я парафіянин Свято-Покровського храму. Я співав у хорі, я його прекрасно знаю. Він дуже добра, чуйна людина. І як священник, і як людина у миру. Він був безвідмовним, що його не попросиш — те він виконає", — поділився Василь.
Заупокійне богослужіння провели священники, які були друзями Леоніда Сульжика. З деякими він навчався у Рівненській духовній семінарії, інші — знають духівника з часів, коли він був капеланом у одній з військових частин Рівненщини.
"Знаю його з дитинства. У нього й батько пішов рано з життя. Такий добрий хлопець був, шкода його. Пішов у священники, служив вірою і правдою Україні. Про війну то він мало розказував. Там доброго мало", — зазначив сусід Леоніда Сульжика Анатолій.
Леонід Сульжик загинув 17 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Його вважали зниклим безвісти. Нещадавно тіло воїна ідентифікували.
У військового залишилися дружина Тетяна, сини Ілля та Тимофій, донька Анастасія, онук Матвій, а також сестра Світлана.
"Ми з ним навчалися у Рівненській духовній семінарії, потім — в Острозькій академії на факультеті релігієзнавства і філософії. Він був дійсно хороший товариш, світлий хлопець. У майбутньому — ревний священник, який завжди намагався всіх підтримати, зрозуміти. Любив Господа Бога і Україну. Взяв автомат, взяв зброю і пішов на передові позиції", — розповів настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Назарій.
Поховали Леоніда Сульжика на кладовищі у селі Зірне Рівненського району.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
