Справжня медитація та відпочинок для душі. Для пасічника з Рівненщини Миколи Степанюка бджільництво — це сімейна справа у четвертому поколінні. Попри мінливу погоду, морозну зиму комахи перенесли добре і подекуди вже почали запечатувати перший травневий мед.
Пасічник Микола Степанюк оглянув свої вулики після зими. Каже, через холодну весну бджолині сім'ї потребують особливого догляду:
"Накриваємо бджіл, бо є розплід. Зараз весна в нас холодна, щоб розплід не захолонув. Підгодовували, вони ситу всю вибрали. Молодці. Бджіл багато, погода сьогодні не льотна, вони всі у вулику".
Попри прохолодну весну, саму зиму комахи перенесли добре, розповідає чоловік. Найкомфортніше, з його слів, бджолам у найстарішому "будиночку" на пасіці:
"Тут сім’я невелика, ще старий вулик, діда, старенький вулик, але тепленький. Теплий, бджоли в ньому добре зимують. Повний вулик бджіл у нас цьогоріч".
Зі слів Миколи Степанюка, завдяки цвітінню весняних садів сім'ї вже почали запечатувати перші медові рамки"
"Бджілки вже почали печатати нам мед. Травневий, квітковий. Прекрасний. Рамочка десь кілограми три, може чотири".
Бджільництвом чоловік займається понад двадцять п'ять років. Заробляти на врожаї не прагне, адже ця справа для нього — це сімейна традиція та спосіб розвантажитись після основної роботи.
"В мене сім'я, можна сказати, потомствених пасічників. Тато мій займався бджільництвом, дід займався, прадід. Надлишки меду, як є, то трошки продаємо, трошки їмо, більшість роздаємо, ніж продаємо. Хоч і напрацююся на роботі, але тут відпочиваю душею. Кажуть, що бджоли — це така своєрідна медитація. Це дзижчання, цей спокій, коли вони зайняті своєю справою".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
