Відновили хатній млин кінця ХІХ століття на Рівненщині. Експозицію Сарненського історико-етнографічного музею він поповнив наприкінці 2025 року. Привезли млин із села Великі Цепцевичі Вараського району.
Про це 24 квітня повідомили у Fаcebook музею.
У дописі зазначили, поряд із великими вітряками, які працювали на заробіток, у селах існували і невеликі хатні млини — їх використовували виключно для власних потреб.
Вони почали з'являтися наприкінці ХІХ століття. Будували тамі млини місцеві майстри або самі господарі, використовуючи доступні матеріали.
"Будівлі ці – маленькі шопи, часто просто збиті з дошок. Єдине, що треба було для спорудження млина – металевий вал та шестерні трансмісії, а також два жорнові камені. В той час металеві частини вже був повсюдно доступні, часто перероблені з інших механічних пристроїв. Жорнові камені залишались найдорожчим елементом, їх вартість в міжвоєнні часи становила 30 злотих. В місцевих майстрів можна було придбати повністю готовий вітряк за 150 злотих, що відповідало вартості молочної корови", – йдеться у повідомленні.
Хатні млини були компактними — зазвичай площею від двох до дев'яти квадратних метрів.
"Розмір його був настільки малий, що часто вміщав лише кіш, жорнові камені, змонтовані на підвищенні, та скриню на муку. Господар-млинар навіть не мав можливості зайти всередину. Іншою проблемою малих вітряків було те, що головний вал з крилами знаходився кілька метрів від землі, де сила вітру невелика. Тому зусилля місцевих майстрів були зосередженні на збільшені площі та кількості крил", – пояснили в дописі.
В найпростіших і найдавніших вітряках крил було чотири, але з часом спосіб їх кріплення до головного валу дозволив ставити 6-12 крил.
З середини ХХ ст. з початком електрифікації вітрові млини цього типу фактично зникли.
"Нещодавно нам вдалося відтворити таку надзвичайно цікаву споруду в нашій експозиції", – повідомили у Facebook музею.
У музей просто неба в Сарнах хатній млин перевезли із села Великі Цепцевичі Вараського району наприкінці 2025 року.
Більше про Скансен у Сарнах, який відтворює це поліське село кінця ХІХ — початку ХХ століть, та його десять автентичних садиб Суспільне розповідало тут.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
