Світлина, яка "народжується" у темряві. Фотограф із шістдесятирічним досвідом із Рівного Олександр Харват показав увесь цикл створення аналогового кадру — від налаштування механічної камери до фіксації зображення в реактивах. Майстер відтворив процес за канонами минулого століття: знімав на плівку з дев'яностих років, а відбиток робив на фотопапері, що чекав свого часу понад чотири десятиліття.
Про "магію" червоного світла та хімію чорно-білої фотографії — дивіться у 16 серії проєкту "Власноруч".
Як працює аналогова фотографія: від плівки до кадру
"Мене звати Олександр Харват. Ми знаходимося у Музеї фотографії, щоб показати, як колись фотографували. Це була плівкова фотографія, сьогодні це називають аналоговою фотографією. Для початку беремо плівку і вставляємо в касету, але все треба робити у темному місці, намотуємо, щоб виглядав кінчик плівки. Потім її вже при світлі можна вставляти у фотокамеру. Йдемо на вулицю і робимо декілька кадрів. Результат, можливо, трішки буде непрогнозований по завершенню зйомки, тому що плівка вже стара, ще 90-х років, але будемо надіятися, що все вдасться".
Спогади: нічний друк і зіпсовані кадри
"Перші знімки я робив, коли мені було сім-вісім років, на фотокамеру "Смена". Оскільки перша фотокамера в мене з'явилася орієнтовно у 1967 році, то скоро буде 60 років, як я займаюся фотографією. Коли був ще школярем, вдень пофотографував і наступного дня приніс до школи фотографії. Вночі вдома надрукував. Це треба було зробити, поки всі сплять, приготувати всю хімію, всі розчини і висушити. Це було дуже круто. Пам'ятаю випадок, коли я фотографував і кортіло побачити, чи вдалося. Відкриваю кришечку, щоб швиденько глянути. Відкрив-закрив — і все вже, плівка засвічена, результату немає, потрібно спочатку фотографувати".
Проявлення плівки: темна кімната і хімія
"Виймаємо з фотокамери плівку, вона закрита, в касеті. Йдемо в темну кімнату і вставляємо її у фотобачок. Закриваю. Воду трішки підігріємо для того, щоб зробити розчини – приблизно 20°. Для фіксажу беру хімікати, це фабричний. Фіксаж для того, щоб після проявлення плівка не боялася світла, щоб не засвічувалася. Фіксажу теж багато років, але на нього це не впливає. Це все зі старих запасів, але дорого. Плівка коштує орієнтовно 500-600 гривень, папір 10 листочків 30×40 — від ста доларів. Тобто зараз це суттєво дорожче".
Друк фотографій: "червона кімната"
"Хімікати в нас: проявник – вода, фіксаж – вода. Проявляємо, промиваємо, фіксуємо, закріпляємо. Попередньо тестуємо. Зазвичай використовують шматок паперу, щоб побачити час експозиції і час проявлення. Коли вже налагоджена схема: кількість і розуміння, скільки часу треба світити, а скільки проявляти, то поки тут проявляється, можна друкувати наступну. Червоного світла емульсія фотопаперу не боїться, тому його застосовують, щоб бачити, що виходить".
Втрачені архіви і Чорнобиль
"За своє життя я зробив дуже багато фотографій, плівкових, звичайно, менше за всі ті роки... Перша цифрова камера в мене з'явилася у 2006 році. Я багато їздив — 50 країн світу, і до 2006 року в мене була плівкова камера. Багато плівок збереглося, багато плівок пропало, але найбільше шкода плівок, які пропали — це чорнобильські. Тоді я в Києві навчався, нас усіх відправили в Чорнобиль на підтримання громадського порядку. Перші чотири дні, на п'ятий – ми повернулися. Я, звичайно, там пофотографував трішки, декілька плівок. Коли виїжджали звідти, у нас все забрали, все залишили там у лісі. В тому числі і фотоапарат. Знімків, на жаль, не збереглося".
Результат, фактори якості і чому це важливо сьогодні
"Друк фотографій завершили. Плівка вийшла трішки недопроявлена чи недоекспонована, хоча експозиції робив ніби нормально. Швидше за все, це через те, що стара плівка. Та й паперу понад 40 років. Але щось трішки є. Якщо у плівці буде декілька кадрів вдалих, хороших — це вже для фотографа удача. Ось такий процес і такий результат того, як раніше робили фотографію. Це називається — аналогова фотографія.
Коли ми дивимося на ці фотографії, ми бачимо, ніби це зроблено у минулому часі, ніби цим фотографіям 40 чи більше років. Мої плани на майбутнє — я хочу ці процеси вдосконалити. Фактори, які впливають на якість та результат зйомки, покращити, і думаю, це людям, які відвідують Музей фотографії, буде цікаво — бачити результат, як все-таки робилася фотографія".
Про єдність під час війни
"Сьогодні в нас дуже складний час, вже багато років в Україні йде жахлива війна, невідомо, коли вона закінчиться. Але ми маємо єднатися, не сваритися з будь-якого приводу, особливо у соціальних мережах, у житті. Ми повинні бути єдиними, ми повинні перемогти нашого одвічного злого російського ворога. Ми можемо перемогти і відстояти цю незалежність тільки в нашій спільній єдності".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
