З 50-річним військовим Юрієм Мельником попрощалися 17 березня на майдані Незалежності у Рівному. Він був волонтером громадської організації "Вірність Україні і присязі". У 2022 році повернувся з-за кордону і добровольцем долучився до війська. Чоловік помер 15 березня через хворобу.
Як зазначили у Facebook Рівнеради, Юрій Мельник народився у Рівному. Навчався у школі №12, згодом здобув фах слюсаря у місцевому училищі.
Після строкової служби в армії працював на будівництві. З 2015 року був волонтером у складі громадської організації "Вірність Україні і присязі". Разом з друзями їздив на Донеччину та Луганщину, надавав допомогу українським бійцям.
"У 2015 році ми з ним познайомилися, тому що була потреба їздити на схід України до наших військовослужбовців. І ми разом у складі громадської організації: "Вірність Україні і присязі" періодично їздили і робили такі волонтерсько-капеланські зустрічі з нашими військовими", — поділився капелан Назарій.
На початку повномасштабного вторгнення Юрій Мельник повернувся із заробітків у Німеччині до України та добровільно приєднався до війська. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту – від Сіверськодонецька до Кринок.
Під час служби на південному рубежі країни стан здоров’я чоловіка погіршився. Побратим Юрія Мельника Володимир розповів, що був знайомий з ним 30 років.
"Тільки як почалося АТО, ми були в багатьох гарячих точках. Бувало таке, що підміняли хлопців зі зброєю, бо потрібно було виконувати бойові завдання. Кринки вже його реально підкосили. Повернувся сюди, буквально прослужив ще два місяці. Він схуд на 15 кілограмів за два місяці", — розповів Володимир.
50-річний військовослужбовець помер 15 березня в Рівному через хворобу. У нього залишилися дружина, двоє синів та брат.
Побратим Юрія Мельника Микола був знайомий з ним 16 років.
"Ми разом їздили і на риболовлю, і сім'ями відпочивали, і разом ростили дітей, тому що його син — це мій похресник. Він трохи більше аніж півтора роки мучився з тією хворобою. Вдома ремонт робив. Кажу: «Ну навіщо тобі той ремонт?». Каже: «Ні, вдома потрібно зробити ремонт». Такий був невгамовний. Після служби завжди йому дзвонив. Кажу: «Що там? Каву поп'ємо?» Обговорювали, коли ми їдемо на риболовлю і їхали. Йому вже тяжко було, але він їхав", — поділився побратим Микола.
Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища Нове у Рівному.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
