На фасаді Дубенського ліцею №6 відкрили меморіальну дошку розвіднику Павлу Діденку із Рівненщини. Він загинув 9 липня 2025 року на Донеччині. Чоловік добровольцем пішов на фронт і воював 11 років, хоча за станом здоров’я і маючи трьох дітей міг залишити службу. На відкриття приїхали рідні, друзі та побратими.
Діти полеглого розвідника Павла Діденка відкрили меморіальну дошку свого тата на фасаді Дубенського ліцею №6.
Боєць, відомий під позивним Звіробій, загинув 9 липня 2025 року на Донеччині.
"Він був дуже потужний птурщик [ПТУР - протитанкова керована ракета, — ред.], завжди у нього ціль з першого пострілу влучання. Наскільки я знаю, на його рахунку вісім танків, склад боєприпасів, який ми знищили у 2015 році, потім він знищив два бліндажі, блокпост. Таких, як Паша, воїнів мало", — поділився спогадами побратим із Києва Юрій Глухенький.
Павло Діденко добровольцем пішов на фронт у 2014 році, воював на різних напрямках. Попри проблеми зі здоров’ям і те, що мав трьох дітей, чоловік не залишив службу.
Побратим Юрій Семенчук розповів, на війні втратив сина, а загибель Звіробоя стала ще одним ударом:
"Я не раз йому казав — ти вже ж стільки пройшов, тобі вже досить. Та й діти в тебе — хлопчики і дівчина. Але він лише кивав головою. Такий був тихий, ніде не фігурував. А коли треба було працювати — він був перший завжди. Десь щось підірвати, десь якусь гадость зробити окупантам — він був перший".
Минуло вісім місяців з дня загибелі Павла Діденка. На столі біля меморіальної дошки — його нагороди, поруч кітель та трофеї з війни. Зі слів дружини Світлани, час не лікує. Свій біль вона виливає у вірші.
"Бувають такі пориви, коли вночі прокидаєшся від того, що хтось тебе ніби торкне, або ніби повіє вітерцем, або від запаху подушки. І тоді народжуються якісь слова. В мене біля ліжка лежить блокнот з ручкою — і туди записую. Я всім забороняю називати себе вдовою. Я говорю, що я дружина воїна небесного легіону. І ніяк інакше", — поділилася Світлана Діденко.
Жінка додала, Павло Діденко навчався дев'ять років у Микитицькій школі, згодом екстерном закінчив старші класи в Дубенській школі №6:
"У липні 2025-го він хотів подавати документи в університет, він вже навіть їх зібрав — лишилося тільки відвезти у рівненський "воднік". Але не склалося. 9 липня сказали, на жаль, що Паши немає. І так його мрія не здійснилася".
Детальніше про Павла Діденка — в матеріалі Суспільного.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
