Хтось із них раніше працював різноробом, а хтось із дитинства навчався в художній школі. А тепер вони — майстри ювелірного литва. Ксенія, Данило, Микита та Олександра "оживляють" прадавніх міфічних істот та місцевих тваринок на "Оствиці" у Рівному. Весь процес — від цифрового скетчу до відливання у латуні з гільз від Третьої штурмової бригади — вони опанували самотужки. За словами керівника парку Юрія Ойцюся, ця ініціатива має дві мети: зібрати гроші на корм для тварин та довести, що українська міфологія може виглядати крутіше за скандинавську.
Чотирнадцята історія проєкту "Власноруч".
Від ескізу до 3D-моделі: як народжується мавка
"Я Ксенія, одна з майстрів Оствиці, і сьогодні я покажу декілька етапів створення одного з персонажів – мавки. Роблю невеличкий скетч, якою вона має бути. У нас ідея створюється колективно — багато людей, багато художників, всі обговорюють, щось своє додають. Ми ідейно надихалися мавкою саме з Лесі Українки, з її твору “Лісова пісня”. Хотіли повністю передати образ, який задала Леся Українка. Я працюю в графічному редакторі Procreate на планшеті зі стилусом. Його використовую тільки, щоб зробити малюнок. Далі будемо робити 3D-модель у Blender, безкоштовний додаток, дуже легкий у використанні. Фактично скетч готовий. Закидаємо його у програму і по ньому можемо робити повністю всю модель. Ліпимо вручну, і там вже програма все, що ми пропустили, усі дірки вона сама автоматично латає, скажімо так. Після завершення 3D-моделювання для восковки і можемо переходити до наступного етапу. Маємо виставити 3D-модель на площині принтера, щоб він добре роздрукував — виставляємо розміри та все інше. Заливаємо віск, і він із того воску друкує все, що ми захочемо. Час друкування будь-якої фігурки залежить від її розміру та висоти".
Напайка мавки на "ялинку"
"Мене звати Данило, я один з майстрів Оствиці. Наступним етапом є виготовленння гумової форми мавки. Моделька вкладається у гуму, вулканізується на спеціальному пристрої, після чого моделі йдуть до інжектора, і виливаються з воску. Виходить ось така моделька з воску, яка потім напаюється на "ялинку""Ялинка" — це воскова конструкція, на яку "напаюють" готові воскові моделі перед тим, як залити їх гіпсом. . Наступний етап — формування "ялинки", яка після цього буде формуватися у так звану гіпсову опокуГіпсова опока — це вогнетривка форма у вигляді металевого циліндра, заповненого спеціальною гіпсовою сумішшю, всередині якої застигла та сама воскова "ялинка".. Спершу всі вилиті фігурки потрібно напаяти на восковий стержень. Після того, опока вона поміщається до муфельної печі і віск виплавляється. І туди заливається вже розплавлений метал. Він приймає форму цих моделей і тоді виходять остаточні, фінальні фігурки з латуні. Був запрошений майстер з Києва, який приїхав, все нам показав та розповів, як відбуваються усі процеси. Ми почали це все повторювати, вчити, ще додатково шукати інформацію, яка була необхідна у ході справи, і так крок за кроком дійшли до того, що виливаємо постійно. Також окрім мавок ми робимо інших міфічних істот, один з перших – лішак. А також колекцію наших мешканців Оствиці".
Гіпс, вогонь і ніч у печі: підготовка форми для лиття
"Вітаю, мене звати Микита, я один із майстрів ювелірної справи. І буду показувати наступний етап – гіпсування. Спершу я зважую воскову "ялинку" — це робиться для того, щоб згодом за спеціальною формулою визначити, скільки латуні піде на формування виробів. Після чого я ставлю зверху металеву опоку, беру плівку та обмотую її, закріплюю гумкою. Роблю це для того, щоб зміг залити всередину гіпс і щоб він не виливався. Я до цього працював на Оствиці різноробом, після чого вирішив спробувати щось нове. Оскільки я до цього ніде не вчився і освіти не маю, то вирішив здобути професію прямо тут, на Оствиці. При роботі з гіпсом треба одягати респіратор, бо гіпс досить шкідливий для легень. Змішуємо гіпс із водою і починаємо вакуумувати гіпс. Для того, щоб дістати з нього зайве повітря, щоб на виробах не було дефектів. Потім беремо металеву опоку і заливаємо туди цей гіпс. Після чого ставимо на повторну вакуумацію. Потому ставимо металеву опоку застигати біля пічки. Коли гіпс у ній застиг, ставимо у спеціальну муфельну піч і лишаємо грітися на цілу ніч. Одним з етапів є також нарізка латуні із артилерійських гільз, які нам на початку повномасштабної війни передала Третя окрема штурмова бригада".
Коли метал стає фігуркою
"Я одна з майстринь Оствиці, мене звати Саша, і зараз ми будемо розплавляти латунь. Робимо це в спеціальній пічці, у якій є тигель — саме в ньому метал доходить до потрібного стану. До латуні додаємо ще один із секретних інгредієнтів. Це робиться для того, аби метал краще розплавлявся і в ньому було менше повітря. Я всьому навчалася на Оствиці, але до ювелірної команди долучилася трішки пізніше. Це цікавий досвід, коли постійно вчишся чогось нового. Звичайно, є свої нюанси, але без проб та помилок не вийде нормального результату. Тепер залишається зачекати, коли розплавиться латунь. Розливає латунь Данило. І занурюємо в холодну воду. Після того вироби зрізаються з "ялинки". Й наступний етап обробки – зняття залишків гіпсу, зайвої латуні, полірування і покриття спеціальним розчином, щоб проявити фактуру й малюнок мавки. І виріб готовий".
Від лішака до мешканців Оствиці
"За ідейністю цих колекцій ми намагаємося розвивати та показувати українську міфологію. Це міфологія часів Русі, те, що було тисячу років тому. На жаль, писемних джерел мало. Якщо вам показують ось такі талмуди, де розписані всі боги та їхні значення — це неправда, це просто фантазії. Якщо взяти лішака, це наш квестовий персонаж, який має аналог у грі "Відьмак". Там поляки провели величезне дослідження: у них є каталог із міфічними істотами, і це слов'янські персонажі, які перегукуються з нашими. Вони досліджували чехів, українців, поляків та словаків. Персонажі в уявленнях людей загалом однакові. Люди жили поблизу лісу або в лісі, тому сприймали світ приблизно однаково. Ще одна лінійка — це "Жителі Оствиці", наш окремий бренд. Ми запустили таку ініціативу – створюємо фігурки і пропонуємо людям придбати будь-яку тваринку: Фросю, нутрію чи козла. Гроші, отримані за них, йдуть на корми. Плани на майбутнє — оптимізувати процеси, виготовити нові цікаві фігурки та "добити" цей пантеон. Хочемо, щоб наша міфологія виглядала круто, не гірше за скандинавську. Щоб ми були не просто на рівні, а навіть кращими на їхньому фоні", – резюмував керівник парку історичної реконструкції "Оствиця" Юрій Ойцюсь.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
