Майно, яке залишилося без спадкоємців, може переходити у власність громад, аби його використовували для проживання переселенців. Водночас для цього потрібні чіткі місцеві процедури, яких у більшості громад поки немає, вважає юристка Юлія Карповець.
Над запровадженням такого механізму, зокрема, працюють у Березнівській громаді на Рівненщині, де планують використовувати відумерлу спадщину для поповнення фонду соціального житла. У цій громаді проживають 800 переселенців, тому попит на житло залишається високим.
Детальніше про це в ефірі Українського радіо. Рівне розповіли юристка благодійного фонду "Рокада" Юлія Карповець та голова ради з питань ВПО при Березнівській міській раді Олеся Миронець-Матущенко.
Що таке відумерла спадщина
За словами Юлії Карповець, відумерлою вважається спадщина, яка залишилася після смерті людини і не була прийнята спадкоємцями — або через їхню відсутність, або через відмову від спадкування чи усунення від цього права.
"У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, неприйняття спадщини або відмови від неї воно може бути визнане відумерлим. Після відповідної процедури спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття, а нерухоме майно — за місцем знаходження", — пояснила юристка.
Вона зазначила, що закон передбачає шестимісячний термін з моменту смерті людини для прийняття спадщини. Якщо за цей час ніхто зі спадкоємців не подав відповідну заяву, а також у разі їхньої відмови або усунення від спадкування, орган місцевого самоврядування може звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Водночас подати таку заяву можна лише після одного року з дня смерті спадкодавця.
"Також суб'єктом звернення до суду може виступати кредитор спадкодавця, власники або користувачі суміжних земельних ділянок, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення, прокурор, який здійснює представництво законних інтересів держави у суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави", — зазначила юристка.
Охорона спадкового майна
До ухвалення судового рішення спадкове майно підлягає охороні, наголосила Юлія Карповець. За це відповідає місцева влада, якщо вона подала заяву про визнання спадщини відумерлою до суду.
"Тобто, простими словами, це зобов'язання органу місцевого самоврядування, які полягають у тому, щоб здійснювати охорону спадкового майна. І важливо те, що витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині. А у разі визнання спадщини відумерлою такі зобов'язання покладаються на орган місцевого самоврядування, який, власне, від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою", — додала юристка.
Практика відумерлої спадщини на Рівненщині
Юлія Карповець розповіла, що промоніторила ситуацію в Рівненській області через відкритий реєстр судових справ. За її словами, у регіоні сформована певна судова практика щодо визнання спадщини відумерлою. Водночас у громадах поки що бракує механізмів роботи з таким майном.
"Якщо порівняти нашу область із сусідніми областями, зокрема із Волинню та із Хмельницькою областю, то на сьогоднішній день в межах Рівненської області по громадах немає практики щодо розроблення порядків поводження з відумерлою спадщиною та безгосподарним майном. Хоча на законодавчому рівні ці механізми прописані", — зазначила вона.
Юристка розповіла, що через відсутність процедур майно, яке могло б перейти у комунальну власність, фактично не використовують.
"Таке майно потенційно могло б поповнювати фонд тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб, але воно простоює, а люди не можуть скористатися таким ресурсом", — пояснила юристка.
Над можливістю застосування цього механізму працюють окремі громади області. Зокрема, відповідні напрацювання тривають у Березнівській громаді.
Голова Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Березнівській міській раді Олеся Миронець-Матущенко розповіла, що цей дорадчий орган створили у 2023 році. До складу входять 13 людей, дев’ятеро них — внутрішньо переміщені особи.
У серпні 2025 року Рада долучилася до проєкту "Голос рад ВПО", який реалізує благодійний фонд "Рокада". У межах цієї співпраці в громаді створили реєстр переселенців, які потребують житла, та затвердили порядок формування фонду житла для тимчасового проживання.
"Як з'ясувалося, в громаді немає фонду комунального майна, для того, щоб ми могли надавати тим людям, які потребують тимчасового соціального житла у користування. Так само, за порадою представників "Рокада", ми вирішили, що таким механізмом, який зможе нам допомогти поповнити фонд для тимчасового і соціального житла, стане механізм відумерлої спадщини і безхазяйного майна", — зазначила посадовиця.
Цей проєкт опрацьовують юристи Березнівської громади та відповідальні структурні підрозділи, пояснала вона. У Раді ВПО сподіваються, що його зможуть затвердити до літа 2026 року. За її словами, зараз у громаді щонайменше шість родин переселенців потребують житла. Якщо з’являться перші такі об’єкти, це може мотивувати більше людей ставати на облік у реєстрі.
Вона також розповіла, що під час підготовки порядку вивчали досвід громад Тернопільської області, де подібні механізми вже запровадили.
У Березнівській громаді направляли запити до старостинських округів, щоб з’ясувати наявність покинутих будинків. Втім, визначити, чи належать такі "хати-пустки" до категорії безхазяйного майна або відумерлої спадщини, можна лише після перевірки через державні реєстри власності.
"Навіть якщо ми завдяки цьому механізму зможемо здобути у власність громади дві або три житлових приміщення, це вже буде великою перемогою, тому що це створить прецедент щодо поводження з таким майном в Рівненській області. Ми зможемо пілотувати цей приклад на інші громади. І так само наші громадяни, які проживають зараз в Березнівській громаді і потребують цього житла, але побачать, що в інших сусідніх громадах є таке майно, зможуть ним скористатися", — пояснила голова Ради.
За її даними, в Березнівській громаді проживає майже 800 переселенців. Серед них — 207 дітей. Ще 119 людей мешкають у місці тимчасового проживання, облаштованому на базі одного з освітніх закладів.
Посадовиця зазначила, що попит на житло серед переселенців залишається високим, адже ціни на ринку нерухомості в області значні:
"Розраховувати на те, що люди скористуються своїм правом на отримання житлових ваучерів або прийнявши участь в програмі "єОселя" і зможуть забезпечити себе житлом з вторинного ринку – це низька вірогідність. Тому те, що стосується забезпечення житлом кризових категорій громадян з числа внутрішньо переміщених осіб або людей пенсійного віку, то така можливість на отримання тимчасового житла – це єдиний довготривалий вихід з цієї проблеми для них.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
