112 маломобільним людям, які живуть у віддалених прикордонних селах Дубровицької, Висоцької та Миляцької громад Рівненщини, допомагають соціальні робітники місцевого представництва Товариства Червоного Хреста України. Вони навідуються до підопічних, розчищають сніг, опалюють будинки, готують їсти та слідкують за станом здоров'я.

Село Рудня розташоване за 17 кілометрів від кордону України з Республікою Білорусь і за 18 кілометрів від центру громади — міста Дубровиця. Будинки там межують із лісом, який тягнеться на десятки кілометрів.

За самотніми людьми, які залишились зимувати у Рудні, доглядає Олена Курневич, яка працює соціальною робітницею у Дубровицькому представництві Товариства Українського Червоного Хреста Рівненської області:

"Засніжені стежинки не лише тут, є ще й у інших підопічних. За день проходжу дуже багато. А ще ходжу у сусіднє село. Снігу було по коліна і вище! Десь ішла, десь сиділа, бо йти було неможливо, але протоптали. Ішла з сином. Він попереду йшов, то протоптував".

Самотніми людьми у прикордонних віддалених селах Рівненщини опікуються соцробітники Червоного Хреста

Соціальна працівниця Олена Курневич. Суспільне Рівне

Соцпрацівниця Олена Курневич розчищує сніг. Суспільне Рівне

Майже щодня соціальна працівниця приходить до 67-річної місцевої жительки Марії. Найперше завдання — розчистити сніг. Пані Марія не має дітей та онуків, її родичі живуть далеко. В дитинстві жінка хворіла поліомієлітомПоліомієліт — це , тепер лікується ще й від онкологічного захворювання.

"Радію, бо ж це моя помічниця. Вона приходить, щось поговоримо, вона мені щось порадить. Приємно з нею бути, і поговорити. Вона все зробить", — розповіла Марія.

Місцева жителька Марія. Суспільне Рівне

Олена Курневич готує їсти для місцевої жительки Марії. Суспільне Рівне

Олена Курневич опікується п'ятьма самотніми людьми у віддалених селах громади. Деякі з них — не встають з ліжка. Інші потребують такого догляду, як пані Марія.

Голова Дубровицького представництва Червоного хреста Микола Чудік розповів, що вони охоплюють три громади — Дубровицьку, Висоцьку та Миляцьку:

"Охоплюємо 45 тисяч населення. Упродовж 2025 року надали допомогу 112 маломобільним людям, стареньким, інвалідам війни, які проживають саменькі. У нас зараз працює п'ять людей за рахунок німецького Червоного Христа і вісім чоловік за рахунок нашого Дубровицького центру зайнятості. Всі ці люди працюють у віддалених селах. Найвіддаленіші – це Будимля, 55 кілометрів, Тумень, Висоцьк".

Голова Дубровицького представництва Червоного хреста Микола Чудік. Суспільне Рівне

Село Людинь межує із Руднею і теж оточене лісом та полями. Тут сьомий місяць доглядає самотніх людей Марія Гончаренко. З її слів, цієї зими у 20° морозу ходила шість кілометрів засніженим полем у сусідні Партизани, аби навідатись до хворої бабусі.

"Стала у центр зайнятості, щоб знайти якусь роботу. Потрібна якась підтримка фінансова, бо чоловік лише працює. Поки інших вакансій не було, то запропонували мені у Червоний Хрест. Дуже задоволена. Виявилось, мені це подобається", — поділилася Марія Гончаренко.

Соціальна працівниця Марія Гончаренко. Суспільне Рівне

На запитання, чи хотіла б вона залишитися працювати соцпрацівницею на постійній основі, відповіла:

"Чесно, дуже хотіла б. Я раніше думала, що, напевно, дуже важко дівчатам. Але коли сама спробувала — усе можливо".

Цьогоріч взимку соціальні робітники допомагають літнім та самотнім людям у всіх найвіддаленіших прикордонних селах. Це організували за рахунок залучення місцевим центром зайнятості безробітних до суспільно корисних робіт.

"Вісім безробітних, які перебувають у нас на обліку, направлені на суспільно-корисні роботи. Чоловіки на фронті, родини залишились без чоловіків, немає підтримки. Цієї аномальної зими хоч розкидати сніг, принести води, принести дров", — повідомив начальник Дубровицького центру зайнятості Василь Грицюк.