Жителі Корецької, Рокитнівської, Дубенської, Білокриницької та Антонівської громад Рівненщини мали найвищий рівень впливу на ухвалення рішень на місцях за 2024 рік.
Про це Суспільному розповіла комунікаційниця Центру розвитку інновацій Вікторія Назарук.
За її словами, такі результати показало щорічне дослідження показників демократії участі, яке проводять аналітики Центру розвитку інновацій. У зазначених громадах рівень участі перевищив 40%. Це засвідчило, що жителі не лише знають про інструменти електронної демократії — зокрема громадські слухання, електронні петиції та звернення, — а й користуються ними на практиці.
Водночас загальний рівень залученості громадян у Рівненській області залишався відносно низьким — трохи більше 34%. Як зазначила Вікторія Назарук, це означає, що значна частина жителів громад не використовує можливості впливу на розвиток своїх населених пунктів та не долучається до ухвалення рішень.
"У 2024 році загальний рівень залученості громадян по області невисокий – трохи більше 34%. Однак це майже на 5% більше, ніж було у 2023 році (тоді показник становив 29,06%). У 2023 році свої дані дослідникам надали вісім громад: Острозька, Рокитнівська, Немовицька, Гощанська, Дубенська, Володимирецька, Старосільська та Антонівська. Найвищий показник демократії участі продемонстрували у трьох: Острозькій (36,79%), Рокитнівській (36,67%) та Немовицькій (35, 83%)", — пояснила Вікторія Назарук.
Вікторія Назарук підсумувала, що громади Рівненщини мають можливості для залучення жителів до ухвалення рішень, однак на практиці люди користуються ними недостатньо активно. Вона зауважила, чим активніше люди долучатимуться до процесів місцевих рад та працюватимуть механізми взаємодії, тим сильнішою ставатиме громада.
Для чого проводять такі дослідження
Вікторія Назарук розповіла, що аналітики Центру розвитку інновацій провели декілька хвиль дослідження показників демократії участі в територіальних громадах. Це дозволило оцінити потенціал та прогалини у розвитку громад, визначити можливості зростання, вдосконалити політики участі на всіх рівнях, підсилити прозорість і підзвітність місцевої влади.
"У процесі аналізу інформації враховують декілька показників. Перший – це використання у громаді різних інструментів участі (е-петиції, громадські обговорення, е-звернення та інші). Другий – це відсоток жителів, які скористалися такими інструментами у конкретній громаді. Третій – аналіз залучення жителів до процесів розвитку громади, відбудови зокрема. Окремо виділяють дані щодо участі громад у формуванні політик публічних інвестиційних проєктів", — пояснила вона.
Узагальнені дані публікують на аналітичному дашборді, що дозволяє порівнювати громади між собою та оцінювати прозорість і підзвітність місцевої влади.
"Обравши відповідну область та громаду, можна побачити, як жителі долучаються до змін у ній, чи працюють тут інструменти електронної демократії, порівняти інформацію щодо роботи органів місцевого самоврядування з іншими публічними джерелами у своєму регіоні", — додала комунікаційниця.
Триває нова хвиля цього дослідження, долучитися до якого можна до 30 січня 2026 року. Участь в опитувані — добровільна. Результати за 2025 рік опублікують наприкінці лютого.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
