Вишитий фоліант "Листи до сина" Василя Стуса презентували у Рівному 16 січня. Книгу створила рівненська мисткиня Олена Медведєва. Вона вишила 27 вибраних листів українського поета. На заході також був присутній син Василя Стуса Дмитро.
"Листи до сина — це листи справжнього батька, який хоче передати свою любов, навіть перебуваючи на відстані. І це зараз досить актуально, тому що багато наших українських сімей мають саме такі дистанційні стосунки. Батьківська любов, попри відстань, попри ті зміни, які втручаються силоміць в наше життя, — вона є і вона завжди буде", — зазначила майстриня Олена Медведєва.
Робота над книгою тривала понад півтора року. В основу фоліанта лягли 27 листів із книги "Листи до сина" Василя Стуса.
"Листи — вони писані душею, відповідно, торкаються душі. Стус для мене поет, якого я перечитую і якого відкриваю щоразу, коли перечитую. Тому що його красиві неологізми, його красива образність — вона наповнює, збагачує", — розповіла Олена Медведєва.
На заході був присутній син українського поета Дмитро Стус.
"Це справді важлива річ. Якщо це відгукується в інших людях, допомагає поєднати думки Василя Стуса з досвідом або зі свідомістю тих людей, які сьогодні шукають для себе відповіді на питання, як бути, як жити, який спосіб далі. Та це круто, що я до цього взагалі трошки причетний", — пояснив він.
Дмитро Стус написав листа, який зберігатиметься у вишитому фоліанті. Книгу всі охочі можуть побачити у просторі "Вишивані книги", що на вулиці Поштовій, 2.
Що відомо про Василя Стуса
За інформацією Суспільне Культура, 6 січня 1938 року у селі Рахнівка Вінницької області народився український поет, громадський діяч та борець за незалежність України Василь Стус. Він виріс на Донбасі, працював вчителем. До Києва переїхав, щоб вчитися в аспірантурі. 4 вересня 1965 року, на показі стрічки "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова поет долучився до спонтанної акції протесту проти репресій радянської влади. За це його відрахували з аспірантури.
Після цього Стус став одним з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. У 1972 році його засудили за антирадянську агітацію до п'яти років в'язниці та трьох років заслання. Звільнили Стуса у 1979 році, але його погляди після цього не змінилися.
Вже через рік його знову затримали та засудили до 10 років в'язниці та п'яти років заслання. На жодному з судилищ Стус не зрадив ні друзів, ні Україну, ні своїх поглядів. Він рік просів в одиночній камері. Наприкінці серпня 1985-го в карцері Стус оголосив голодування, і за тиждень, у ніч з 3 на 4 вересня, помер.
Поховали поета на табірному цвинтарі у селі Борисово Чусовського району Пермської області. У листопаді 1989 року Стуса перепоховали в Києві на Байковому кладовищі. У 1990 році Пленум Верховного суду УРСР і судова колегія по кримінальних справах Верховного Суду УРСР посмертно реабілітували поета. 26 листопада 2005 року йому посмертно надали звання Герой України з відзначенням орденом Держави.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
