Стало відомо про смерть чотирнадцяти бійців з Рівненщини — Сергія Були із Козинської громади, Назара Панькевича з Повчанської, Василя Петренка з Вараша, Дмитра Лабунця та Бориса Забуги з Костопільської, Віктора Набухотного та Михайла Харечка із Сарненської, Миколи Сичика, Василя Гомона і Андрія Кривоносова з Березнівської, Івана Ярути з Антонівської, Валерія Мельника із Деражненської, Анатолія Лопуги із Тараканівської, Івана Кучера з Демидівської.
Про це поінформували у Facebook тергромад, а також Вараського міського голови Олександра Мензула.
Сергій Була
Сергій Була, 1977 року народження, проживав у селі Козин Дубенського району. Військовий загинув 19 лютого 2025 року, в районі населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області.
Дату та час прощання з бійцем у громаді повідомлять згодом.
Назар Панькевич
Назар Панькевич народився 6 вересня 1997 року у селі Повча та проживав там разом із родиною. У 2014 році здобув повну загальну середню освіту у місцевій загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. У 2018 році закінчив Дубенське вище художнє професійно-технічне училище, де здобув професію різьбяра по дереву. Після навчання працював майстром з берегоукріплення у Київській області.
У 2018-2019 роках Назар проходив строкову службу в лавах ЗСУ. З початком повномасштабного вторгнення, 7 березня 2022 року його мобілізували до війська. Служив солдатом, мав позивний "Волинь".
До 6 листопада 2024 року проходив службу у військовій частині А7024 (у складі 47 окремої інженерної бригади) на посаді пиляра та моториста-дизеліста. З 7 листопада 2024 року був зарахований на посаду старшого стрільця-оператора у військовій частині А4840 (21 окрема механізована бригада, 411 окремий стрілецький батальйон).
15 грудня 2024 року в районі населеного пункту Кругленьке Курської області, під час виконання бойового завдання військовослужбовець зник безвісти. 16 грудня 2025 року до громади надійшло офіційне повідомлення після ДНК-експертизи про його загибель.
Дату та час прощання з військовим повідомлять згодом.
Василь Петренко
Василь Петренко — уродженець міста Вараш. Чоловік був випускником Вараського ліцею №4. Після школи закінчив Колківське ПТУ, згодом здобув вищу освіту у Національному університеті водного господарства і природокористування. Працював електриком за кордоном.
Після початку повномасштабного вторгнення він повернувся в Україну та долучився до лав ЗСУ. Служив у 4 танковій роті на посаді механіка-водія БМП. Після поранення був переведений у тил, де проходив службу в Чернівецькому районному ТЦК та СП, згодом повернувся до 117 бригади, а пізніше продовжив службу у складі 42 ОМБр.
Загинув Василь Петренко 10 листопада 2024 року під час бойового завдання поблизу населеного пункту Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області. До цього часу його вважали безвісти зниклим.
Інформацію про прощання з 42-річним воїном у громаді повідомлять додатково.
Дмитро Лабунець
Дмитро Лабунець — із села Маща Рівненського району. Після закінчення Костопільської школи №2 вступив до Березнівського лісотехнічного коледжу, здобув фах техніка лісового господарства. Працював лісником у Мащанському лісництві, потім – верстатником на деревообробному підприємстві. Їздив на заробітки до Чехії, у червні 2022-го повернувся додому та знову почав працювати верстатником.
У липні 2024 року Дмитра Лабунця мобілізували. Після військової підготовки його підрозділ перекинули до Курської області. Навідник розвідувального відділення загинув 20 вересня 2024 року унаслідок артилерійського обстрілу та ураження дронами під час виконання бойового завдання біля Ольгівки Курської області. У листопаді 2025-го тіло загиблого ідентифікували. Йому було 47 років.
Прощаються з військовим 18 грудня.
Борис Забуга
Борис Забуга проживав у селі Великий Мидськ Рівненського району. Навчався у місцевій школі, пройшов строкову службу, здобув професію токаря. Згодом одружився, у пари народилися дві доньки. Деякий час був завідувачем господарства місцевої школи, потім працював будівельником у великих українських містах, а через хворобу з 2010 року працював здебільшого у своєму селі.
У червні 2024-го отримав повістку і пішов на службу. Пройшов військову підготовку, був зарахований навідником механізованого відділення і поїхав на Донеччину.
Після ідентифікації тіла солдата Бориса Забугу визнали загиблим 12 серпня 2024 року під час російського артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Перемога Покровського району Донецької області.
Попрощалися з бійцем 17 грудня.
Віктор Набухотний
Віктор Набухотний — житель міста Сарни. За фахом чоловік був техніком-механіком, працював токарем на заводі металевих виробів та на залізниці.
У березні 2022 року його мобілізували до ЗСУ. Він проходив службу у військовій частині А5245, виконував бойові завдання на фронті, зокрема на території Донецької та Луганської областей. Серед побратимів був відомий за позивним "Ландиш".
7 грудня 2025 року під час служби у місті Самбір 58-річний військовий помер.
Прощатимуться з військовослужбовцем 19 грудня.
Михайло Харечко
Михайло Харечко із села Кричильськ Саренського району. Влітку 2025 року мобілізувався до Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького (мінометна батарея), де отримав позивний "Пожарнік".
9 грудня 2025 року загинув від ворожого удару БПЛА в Дніпропетровській області. Йому було 29 років.
Попрощалися з воїном 17 грудня.
Микола Сичик
Микола Сичик проживав у місті Березне. З жовтня 2023 року служив у маскувальному відділенні інженерно-саперної роти.
Загинув 15 грудня 2025 року на Донеччині, під час виконання бойового завдання.
Дату та час прощання з бійцем у громаді повідомлять згодом.
Василь Гомон
Василь Гомон, 1982 року народження, родом із Березнівської громади. Служив з жовтня 2023 року на посаді заступника командира бойової машини навідника-оператора штурмового відділення штурмової роти.
Загинув 3 березня 2024 року на Донеччині. Його вважали зниклим безвісти.
Інформацію про прощання з молодшим сержантом у громаді повідомлять додатково.
Андрій Кривоносов
Андрій Кривоносов — житель міста Березне. З липня 2025 року служив головним сержантом взводу роти протитанкових ракетних комплексів.
Помер 13 грудня 2025 року у Чернігівській області, перебуваючи на військовій службі.
Про час поховання повідомлять додатково.
Іван Ярута
Іван Ярута — із села Нетреба Сарненського району. Чоловіка мобілізували 18 січня 2023 року. Військовий служив у розвідувальній роті в/ч А4667.
Попрощалися із солдатом-розвідувальником 16 грудня.
Валерій Мельник
Валерій Мельник — житель села Бичаль Рівненського району. Чоловіка мобілізували на військову службу 13 березня 2022 року. З 6 січня 2025 року його вважали зниклим безвісти.
Після пошуків та проведення експертизи ДНК підтвердили, що військовий загинув 6 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Воздвиженка Покровського району Донецької області.
Прощаються з військовослужбовцем 18 грудня.
Анатолій Лопуга
Анатолій Лопуга, 1973 року народження, проживав у селі Переросля Дубенського району. Військового вважали зниклим безвісти, ДНК-експертиза підтвердила його загибель.
Попрощаються з військовим 19 грудня.
Іван Кучер
Іван Кучер — із села Перекалі Дубенського району. Солдат служив у протитанковому відділенні батальйону спеціального призначення.
Військового з 14 жовтня 2024 року вважали зниклим безвісти за особливих обставин під час виконання бойових завдань із захисту України.
Попрощаються з бійцем 20 грудня.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok.
