Після обстрілів Донеччини 9 жовтня шестеро людей прибуло евакуаційним потягом на Рівненщину. Їх прийняли у Тараканівській громаді на Дубенщині, де для них облаштували житло у приміщенні школи, яку цьогоріч закрили через оптимізацію. Переселенці кажуть — місцеві зустріли їх як рідних і допомагають з усім необхідним. У громаді тим часом готуються прийняти нових евакуйованих.
Як облаштувалися та чому саме зараз вирішили покинути дім — розповіли Суспільному.
"Все розбите в пух і прах"
78-річна Євгенія Пліска приїхала з Костянтинівки. До пенсії працювала інженеркою-будівельницею. Розповіла, залишати дім було важко, але іншого виходу не було.
"Приїхала звідти від бомбардування. Як кажуть, все розбите в пух і прах. Квартири, вважай, нема, все. Світла не було, газу не було, нічого. Воду на п'ятий поверх тягали. Спочатку на вогнищі готували їсти, потім купила балон".
Спершу жінка планувала евакуюватися до Львова, але, каже, добрі люди порадили їхати на Рівненщину.
"Ми зі сльозами на очах вийшли з вагона. Люди дуже прекрасні. І я вирішила тут лишитися, якщо приймуть", — додала переселенка.
"Вже там жити неможливо"
Із тієї ж Костянтинівки — 81-річна Альбіна Головко. Колишня співробітниця Науково-дослідного інституту "Автоскло" зазначила, що виїхала, бо вдома стало небезпечно.
"Вже там жити неможливо. З усіх сторін "пушки" — я вже глуха стала від тих "пушок". Тут зустріли нас як рідних, я не очікувала. А через чотири дні після виїзду прийшло мені повідомлення, що прилетіло у мій будинок", — розповіла жінка.
"Мене дивом не вбило"
Разом із жінками тим самим потягом до Рівненщини приїхали ще четверо чоловіків. Один із них — Володимир Савонов із Краматорського району.
"У мене квартира була. І ракета попала прямо в п’ятиповерховий будинок. Мене дивом не вбило. Приїхали хлопці, армійці, взяли мене до Краматорська, звідти — до Лозової, а далі вже — до вас", — розповів чоловік.
Ще один переселенець, Микола Давиденко з Добропільського району, зазначив, що втратив майже все майно під час обстрілу:
"По хаті як дало — хата загорілася. Я бігом серед ночі — в чому стояв, у тому й вискочив. Документи майже всі згоріли. А за домом душа болить, бо не знаю, чи повернуся назад, чи ні".
Школу облаштували під житло
Новоприбулих переселенців поселили у приміщенні школи, яку цьогоріч закрили через оптимізацію. Як розповів староста Плосківського округу Тарас Смалюх, у колишніх класах облаштували кімнати, кухню та санвузол.
"Ми старалися обирати найтепліші кабінети. Тут пічне опалення, забезпечені дровами та торфобрикетом. Придбали електроплитки, чайники. Люди приносять консервації, одяг, закрутки. Якщо потрібно щось полагодити — сантехніку чи світло — допомагають одразу. Не відвернувся ніхто", — зазначив староста.
"Такого гостинного прийому я ще ніде не бачив"
Переселенці кажуть, що вдячні громаді за підтримку і вже відчувають себе частиною місцевого життя.
"І картоплю привезли, і яйця дали, і молоко. Такого гостинного прийому я ще ніде не бачив. Мене вже пів села знає", — поділився Юрій Анаматов, переселенець із Краматорська.
Тарас Смалюх додав, що у цьому ж приміщенні є ще одна вільна кімната, тому готові прийняти ще кількох людей, які очікують на евакуацію з Донеччини.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
