Приблизно 600 випадків лейкозу у корів зафіксували на Рівненщині з початку 2025 року. Це менше, ніж торік. Найбільше виявили у Сарненському — понад 200. Найчастіше лейкоз великої рогатої хвороби реєстрували в приватних господарствах.
Про це Суспільному повідомив заступник начальника управління Держпродспоживслужби у Рівненській області Олександр Костюк.
Що відомо про хворобу
З його слів, лейкоз великої рогатої худоби — це інфекційна, хронічна та вірусна хвороба пухлинної етіології.
"Характеризується злоякісним розмноженням клітин в кровотворних органах і порушенням їх дозрівання. Далі вражаються внутрішні органи і тварина якби хворіє. Воно може передаватися із контактом, я маю на увазі слиною, виділення різні — це і кал, і сеча. І якщо тварина випасається разом, то вона заражається", — пояснив він.
Лейкоз у тварин діагностують на ранніх стадіях, щоб не було клінічних ознак, повідомив Олександр Костюк:
"Протягом приблизно 30 років немає клінічних ознак, тому що Державна служба ветеринарної медицини постійно щорічно проводить діагностичне дослідження наявного поголів'я великої рогатої худоби на лейкоз, і виявляємо на ранній стадії. Якщо позитивно реагує, відповідно проводяться заходи — дану тварину ізольовують, утримують окремо і потім здають на забій".
Ситуація в регіоні
За даними Олександра Косюка, з початку 2025 року в області зафіксовано понад 600 випадків лейкозу у корів. З його слів, торік їх було більше.
"Це велика кількість, але коли ми розділимо господарства, то колективні, більші, які займаються виробництвом молока — у нас практично виділено орієнтовно 20 голів з початку року. Це зовсім мізер, коли ми розіб'ємо на тих 70 господарств, які займаються вирощуванням великої рогатої худоби", — зауважив заступник начальника Держпродспоживслужби області.
Він зазначив, що ці господарства відповідальніше ставляться до захворювання — щороку проводять дослідження та у разі позитивного результату ізольовують тварину, дезінфікують місце, де вона утримувалась, а потім здають на забій.
"Інше питання — індивідуальний сектор. Тут, звичайно, важче. Тому що низка власників, якби скептично до того можуть ставитися, не розуміти, що хвороба якась є. Якби тварина зовні здорова, а ветеринарний спеціаліст взяв кров і говорить, що вона уже хвора. От, власне та вся кількість — це індивідуальний сектор", — розповів Олександр Костюк.
Найбільше випадків зафіксовано у Сарненському районі — понад 200 голів та у Вараському — приблизно 200.
"Я не рахую це критичним, але ж потрібно працювати в цьому напрямку спільно, щоби власники відповідально відносилися, і територіальні громади відповідно. Якщо в тому населеному пункті є декілька голів, які ходять в загальному гурті, випасаються — це вже небезпека для здорових. Потрібно негайно їх вилучити. Якщо можливості немає одразу здати на забій, потрібно випасати їх окремо і в процесі здати на забій", — поінформував Олександр Костюк.
Заступник начальника зазначив, що молоко хворої тварини потрібно кип'ятити, тобто пастеризувати, і тоді його можна вживати.
"На сьогодні прямих доказів того, що десь може передатись хвороба до людей — немає, хоча і ніхто і не виключає. Але ми маємо певну інструкцію з профілактики даної хвороби і маємо її дотримуватися", — розповів він.
Олександр Костюк порекомендував людям, які хочуть придбати корову, спочатку звернутися до спеціаліста та дослідити її, а потім купувати.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
