Міські ради Рівненщини демонструють різний рівень прозорості: Вараш потрапив у перелік 25 кращих міст України, Костопіль отримав критично низький показник. Дослідження програми "Прозорі міста" показало проблеми з доступом до публічної інформації, електронною реєстрацією до шкіл і на квартирний облік, а гарячі лінії та Facebook-сторінки ігнорували запити людей.
Про це Суспільному повідомила керівниця програми "Прозорі міста" організації Transparency International Ukraine Олеся Коваль.
Прозорість міст Рівненщини
За її словами, рейтинг прозорості 100 міст за 2024 рік, який представила програма "Прозорі міста", показав контрастну картину для Рівненщини:
- Вараш — 21 місце (у топ-25 по Україні, 55,5 балів).
- Рівне — 27 місце (50 балів).
- Дубно — 40 місце (опинилося у списку "непрозорих" міст, 43,5 бали).
- Костопіль — 80 місце (критично низький результат, 26,5 балів).
Середній показник прозорості по області — 43,9%, що нижче за сусідні Житомирщину (47,4%) і Волинь (53,6%).
"Підсумки Рейтингу прозорості-2024 свідчать: лише п’ять міст стали "прозорими", 22 — "частково прозорими", решта набрали менше 50 балів. Загальний середній рівень прозорості по країні — близько 41,6%. Великі і "багатші" міста в середньому прозоріші, ніж малі, але "правило масштабу" не працює автоматично — зокрема 40-тисячний Вараш з Рівненщини це довів", — наголосила Олеся Коваль.

Що вдалося та не вдалося містам Рівненщини
Як зазначила керівниця програми, є й позитивні зрушення. Зокрема, всі муніципалітети Рівненщини мають затверджені Стратегії розвитку територіальних громад та плани заходів із їхньої реалізації до 2027 року. Також вони публікують плани діяльності з підготовки регуляторних актів та заводять проєкти в державну систему управління інвестиціями DREAM. Усі міські ради регулярно оприлюднюють рішення виконкому й міського голови, а також транслюють або поширюють відеозаписи своїх засідань.
"Якщо говорити про питання взаємодії з громадянами, то порівняння чотирьох міст Рівненщини демонструє значну нерівномірність. Це свідчить і про різність підходів і/або наявність політичної волі у містах, а також про певні управлінські кризи. Жителі Рівного і Вараша мають більше можливостей впливати на політики, Дубно та Костопіль у цьому питанні відстають", — пояснила вона.

З її слів, результати зі сфери взаємодії з громадськістю такі:
- Рівне реалізував цю сферу на 63,3% (найкраща його сфера із 7 сфер Рейтингу прозорості);
- Вараш — на 46,7% (четверта за успішністю сфера);
- Дубно — на 40,0% (четверта за реалізацією сфера);
- Костопіль — 20,0% (п'ята за реалізацією сфера).
У 2024 році всі досліджені міські ради Рівненщини проводили обговорення важливих питань із мешканцями та подекуди публікували звіти, наголосила Олеся Коваль. У Вараші, Дубно, Костополі налагодили роботу інструменту петицій, але відповіді на петиції, що не набрали достатньої кількості голосів, відсутні. У Рівному реагували на звернення громадян, але відповіді не публікували на порталі E-DEM. Мер Вараша пообіцяв виправити ситуацію.
Станом на вересень 2025-го за 2024 рік прозвітували не всі голови міст Рівненщини, додала вона. Рівне й Дубно провели публічні заходи з виконанням ключових вимог, у Вараші оприлюднили лише текстовий звіт, а у Костополі взагалі не звітували за минулий рік. При цьому формат звітування у Рівному викликає сумніви у зручності громадськості міста: одна з подій відбулася 1 вересня о 8-й ранку.
"Представники громадськості Рівного зазначають, що звітування в.о. міського голови — це радше формальність. І як приклад наводять звітування, що відбулося 1 вересня о 08:00. За словами представників мережі "ОПОРА", обраний день та час ставлять під сумнів зручність і відкритість такого заходу для жителів Рівного, хоч формально таке звітування й відповідає статуту громади. Подібне відбулося і 28 лютого", — підсумувала керівниця.
Раніше Суспільне інформувало, виконувач обов'язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян прозвітував громаді про здійснену роботу за 2024 рік 28 лютого 2025 року. Інформацію про подію медіа отримали напередодні події, 27 лютого.

Аналітики програми прозорості міст звертають увагу, що в жодного з цих органів місцевого самоврядування порядок доступу до засідань міської ради не прописаний належним чином. На сайті Дубна не опублікований регламент, а на сайті Рівного немає повного актуального тексту подібного документа.
Регламентами Вараської та Костопільської міських рад передбачений вільний доступ до засідань, однак відсутні конкретні вимоги: де і як реєструватися, за якою адресою приходити, які документи мати при собі для офлайн-участі, а також технічні інструкції для підключення до онлайн-засідань.
"Лише у Рівному платформа для звернень громадян у 2024 році надавала можливість завантажити документи. У 2025-му році оновлення запрацювали і у Вараші. Бюджетні слухання, що є вдалою практикою управління, але не вимогою законодавства, у 2024-му не провело жодне місто", — зазначила Олеся Коваль.
Перевірка гарячих ліній
Тестування гарячих ліній і реакцій у Facebook показало низьку якість комунікації, поділилася керівниця програми. 18 липня на запитання про актуальні вакансії відповідь від Рівненської міськради надійшла менш ніж за годину, натомість на коментар від 22 серпня щодо наявності стратегічних документів у сфері енергетики відповіді не отримали. У Вараші, Дубно та Костополі проігнорували запитання під публікаціями від 22 серпня — про вакансії, прогноз бюджету та стратегічні документи.
"Перевірка гарячих ліній міських рад показала, що жителям важко отримати вичерпну інформацію телефоном: жодне місто не надало повної відповіді на запитання про житлову чергу та забезпечення житлом. Водночас Рівне надало хоча би усну відповідь. У більшості випадків оператори не знали, чи є дані на сайті, радили звернутися до юридичного підрозділу або ставили під сумнів саму потребу в інформації («Навіщо вам ця інформація, якщо ви не в черзі?»)", — підсумувала вона.


Ситуацію також ускладнюють технічні збої, відсутні відповіді за номерами, на які переспрямовували, відсутність базових сценаріїв спілкування та неготовність запропонувати подальший контакт. Це свідчить про місцями невисоку цифрову культуру в міських радах.
Спільні "сліпі зони" у Рейтингу прозорості
Олеся Коваль наголосила, що найбільш проблемною сферою для міст Рівненщини залишаються послуги громадянам. У Вараші, Костополі та Рівному відсутня електронна реєстрація до шкіл та на квартирний облік, а жодна міська рада не надає можливості відстежувати статус поданих заяв. Дубно, Костопіль і Рівне також не публікують дані про квартирний облік чи доступність будівель для людей з інвалідністю.
У сфері відкритих даних найкраще проявив себе Вараш, який набрав 55,6%, тоді як Костопіль — жодного бала. Водночас усі міста мають прогалини у звітуванні про гуманітарну допомогу: за 2024 рік вони не оприлюднили ні узагальнених звітів, ні переліків отримувачів чи правил розподілу.
"Залучення громадян до співтворення життя у містах Рівненщини поки також не розкрило свого повного потенціалу. Офлайнові механізми участі застосовують у вигляді публічних звітів міських голів та публічних консультацій з окремих питань, і це позитивні практики. Однак ефективність діалогу громади з владою знижує відсутність алгоритмів участі у сесіях рад і громадських слухань з надважливих питань, наприклад, щодо проєктів бюджету", — розповіла експертка.
Що робити, щоб співпрацювати ефективно
Як порекомендувала керівниця програми "Прозорість міст", міським радам Рівненщини варто зробити доступ громадян до управлінських процесів прозорим і зрозумілим:
- оприлюднити правила відвідування засідань;
- налагодити роботу з е-петиціями та запитами на інформацію;
- проводити відкриті бюджетні слухання;
- активізувати консультативні органи;
- залучати переселенців до Ради ВПО та громадськість до комісій, які ухвалюють важливі рішення;
- відкрито комунікувати про результати рішень.
Вона наголосила, що окремим пріоритетом повинні бути якісні електронні сервіси: доступні онлайн-звернення, розвиток відкритих даних та інвестиції в е-послуги, зокрема для вразливих груп населення. Міські ради мають забезпечити, щоб оприлюднена інформація була легкою для пошуку: постійно оновлювати тематичні розділи сайтів та надавати коректні посилання на внутрішні та зовнішні документи, зокрема щодо бюджету, антикорупційної діяльності та електронних сервісів.
"Жителям міст не треба чекати виборів, аби впливати на життя громади. Варто вимагати прозорих правил доступу до засідань міської ради, відвідувати або переглядати онлайн-засідання ради, користуватися інструментами петицій, звернень і запитів. Важливо брати участь у консультаціях, слуханнях та опитуваннях і вимагати звіту за їхніми результатами", — йдеться у її рекомендаціях.
Окрім цього, Олеся Коваль зазначила, якщо міський голова уникає публічного звітування, громада має право ініціювати зустрічі та нагадувати про обов’язок звітувати щонайменше двічі на рік.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok