Місто Рівне не претендувало на новий транспорт у рамках кредитного проєкту "Міський громадський транспорт України". Про те, що 20 українських міст отримають нові тролейбуси, дуобуси, електробуси, 2-го березня повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій.
Суспільне з'ясовувало, чому Рівне не брало участі у транспортному проєкті Європейського інвестиційного банку, який реалізовують в Україні з 2016-го року.
Рівне – "сіра пляма"
Міністр Владислав Криклій написав, що весна розпочинається з нового транспорту в 11-ти українських містах. Закуповують сучасний й екологічний транспорт в рамках спільного проєкту "Міський громадський транспорт України".
"Подібні зміни чекають 20 українських міст, адже паралельно з цим ми починаємо втілювати в життя другу фазу проєкту "Міський громадський транспорт України ІІ". І на цей раз виключно екологічного громадського транспорту: трамваїв, тролейбусів, рухомого складу метрополітену, електробусів", – написав міністр.

У політичному пабліку в Facebook "Рівненщина політична" відсутність у переліку Рівного викликала обговорення. Суспільне спробувало з'ясувати, хто мав би відповідати за участь у проєкті.

Чия зона відповідальності. Питання перше
Віталій Миронюк, який до жовтня 2019-го десять років був начальником міського управління транспорту, Суспільному сказав, що це питання обговорювалось і навіть готувались документи. Але чи подавали їх до Києва – знати не може, адже це не у його компетенції й не в компетенції управління, яке він очолював.
"Але на той час більшість була проти всяких кредитів, виходячи з сумної історії Луцька. Коментувати це – не в моїй компетенції", – сказав колишній начальник управління транспорту і зв'язку.
Віталій Миронюк порадив звернутися з цим питанням до управління інвестицій, яке б і мало їх готувати.
Питання друге
У звітах про діяльність управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій за 2016-2020 роки не згадується, що місто брало участь у проєкті Європейського інвестиційного банкудержавна фінансово-кредитна установа Європейського Союзу для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі довготермінових кредитів. Штаб-квартира розташована в місті Люксембург. Створений у 1958 році з метою надання кредитів для спорудження та реконструкції об'єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав. "Міський громадський транспорт України".
Начальник управління Михайло Басюк, призначений на посаду у 2019 році, Суспільному пояснив, що у Рівному раніше робота для участі у таких проєктах не відбувалась централізовано. Зокрема, управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій не займалося питанням участі у проєкті "Міський громадський транспорт України".
"Чому ми не ввійшли у цей список – я вам не можу відповісти, чому ми не подавались на цей проект. Тому що мене ще на той час не було. Моє глибоке переконання, що ініціатива на той період мала бути від управління транспорту, бо вони є галузевими фахівцями в цьому напрямку. Зараз бачення керівництва міста таке, що має створюватись, так би мовити, підрозділ – люди, які б займались подачею грантових заявок з 80 сфер міста: культури, охорони здоров'я – централізовано. І це правильно, такого раніше не було", – пояснив Михайло Басюк.
Питання третє
Суспільне звернулось за коментарем до міського голови Рівного 2008-2020 років Володимира Хомка. Він коментувати ситуацію відмовився.
Нагадаємо, у червні 2020-го у Рівному електронна петиція про оновлення парку тролейбусів за дві доби набрала необхідну кількість голосів. Автор петиції Антон Бриних тоді розповів Суспільному, що перед її подачею моніторив ситуацію в інших містах і зрозумів, що існують програми оновлення рухомого складу громадського транспорту.
"Передбачає на певних умовах кредити в Європейського інвестиційного банку, якою користуються практично всі обласні центри, окрім Рівного. Як приклад, можна навести Луцьк, який очікує 29 нових тролейбусів "Богдан", Львів закупив 50 тролейбусів "Електрон", – казав Антон Бриних.
У відокоментарі щодо зареєстрованої петиції Володимир Хомко назвав підняття цього питання класичним передвиборчим піаром.
"Про закупівлю тролейбусів — відношусь навіть позитивно, бо вона співпадає з моїм концептуальним баченням розвитку транспорту у місті Рівному. Але є одне "але" — реалізація цієї петиції буде коштувати щонайменше 100 мільйонів гривень. От хай мені хтось підкаже з авторів петиції, чи хто її підписав, де зараз в місті взяти 100 мільйонів гривень, попри те, що треба робити не тільки цю справу", – сказав 7 Dniv Media Володимир Хомко.
Питання четверте
Суспільне звернулось з інформаційним запитом до міністра інфраструктури України Владислава Криклія з проханням проінформувати, чому Рівного немає серед переліку міст, які отримають транспорт у рамках проєкту. Ми, зокрема, поцікавились:
- чи було, коли та у який спосіб проінформовано міську владу Рівного та транспортні підприємства, компанії Рівного про можливість взяти участь у проєктах;
- чи виражало інтерес до проєкту Рівне та чи подавало місто (профільні управління, підприємства) свої підпроєкти;
- чи є можливість у міста Рівного на нинішньому етапі реалізації проєктів долучитися до них?
- чим можете пояснити відсутність у проєкті таких міст як Рівне, Житомир, Дніпро?
Суспільне оприлюднить відповідь на цей запит, як тільки її отримає.
Навіщо нам кредитні проєкти
Участь міста у подібних проєктах, зокрема, за фінансування НЕФКОкоротка назва Північної екологічної фінансової корпорації (Nordic Environment Finance Corporation – NEFCO), створеної в 1990 році п'ятьма країнами Північної Європи: Данією, Ісландією, Норвегією, Фінляндією і Швецією. Корпорація надає фінансову підтримку різним екологічно важливим проектам, головним чином, у країнах Центральної і Східної Європи, включаючи Росію, Білорусь і Україну. Кліматичний напрямок не має регіональних обмежень.– корисна і важлива річ з точки зору економічного вливання у бюджет й іміджевих моментів, – наголосив начальник управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій Михайло Басюк.
"Співпраця з такими корпораціями як, наприклад, НЕФКО, дає не тільки залучення коштів, фахівців, консультантів. Це дуже важлива промоція міста серед інвесторів міжнародного рівня. Стосовно участі міста в проєктах ЄІБ – місто може і я вас можу переконати, що і буде брати участь. У нас є певні бачення й стосовно Європейського банку реконструкції й розвитку, і ЄІБ", – заявив він.
Що відомо
- У 2016-му році, за даним профільного міністерства, уряд схвалив залучення позики від Європейського інвестиційного банку у 200 мільйонів євро. Тоді ж була підписана фінансова угода, яку у квітні 2017-го ратифікувала Верховна рада.
- До проєкту включили підпроєкти 11 міст України: Києва, Харкова, Луцька, Одеси, Львова, Запоріжжя, Суми, Івано-Франківська, Миколаєва, Тернополя, Чернігова.
- Строк реалізації – травень 2023 року. Проєкт потрібен для підтримки органів місцевого самоврядування та комунальних транспортних підприємств у питаннях залучення пільгових кредитних коштів на оновлення парку трамваїв, тролейбусів, автобусів, вагонів метрополітену, будівництва нових та реконструкції наявних трамвайних і тролейбусних ліній, тягових підстанцій.
- Станом на січень 2020 року ЄІБ погодив виділення коштів на реалізацію 13 підпроєктів міст Харкова, Львова, Чернігова, Сум, Києва, Луцька, Одеси, Тернополя та Запоріжжя в обсязі 176,2 мільйона євро. Укладено 11 угод про передачу коштів позики між Мінфіном, Мінінфраструктури, міськими радами та комунальними підприємствами обсягом 159,36 мільйона євро.
- У рамках проєкту ЄІБ закуповує 9 дуобусів для Івано-Франківська, 26 електробусів та 20 автобусів для Запоріжжя, 20 трамваїв, 100 автобусів і 1 кабіну фунікулеру для Києва, 29 тролейбусів для Луцька, 10 трамваїв та 100 автобусів для Львова, 40 автобусів для Миколаєва, 14 трамваїв для Одеси, 19 тролейбусів для Сум, 10 автобусів для Тернополя, 35 вагонів метро і 49 тролейбусів для Харкова, 40 тролейбусів для Чернігова, — повідомив Владислав Криклій.
- До 1 листопада 2019 міністерство інфраструктури приймало заповнені формати вираження інтересів для участі у другій фазі проєкту — "Міський громадський транспорт в Україні II". Проєкт передбачає закупівлю виключно електричного громадського транспорту.
- Попередньо визначено 18 міст-учасників проєкту. Це Сєвєродонецьк, Вінниця, Ужгород, Черкаси, Кременчук, Біла Церква, Мелітополь, Кам’янське, Хмельницький, Тернопіль, Кривий Ріг, Дніпро, Луцьк, Запоріжжя, Львів, Полтава, Одеса та Чернівці.