Книгу "Щоденник бойового медика", засновану на реальних подіях, написав сержант із Дубна на Рівненщини Сергій Савюк. Розповів, що хотів показати війну з погляду бойового медика. Гроші з продажу книжки обіцяє спрямувати для благодійного фонду на купівлю дронів. Сергій бере участь у благодійних забігах у пам’ять про полеглих воїнів. У планах — пробігти марафон та написати книгу про полон.
36-річний сержант із Дубна Сергій Савюк поєднує військову службу, творчість та благодійність. У травні 2024 року видав дебютну книгу "Щоденник бойового медика". Показав її на полицях дубенської книгарні:
"Вона тут стала "маленьким бестселером". Дівчата кажуть, що це вже продають восьмий наклад. Насправді приємно, що людей цікавить ця тема, і що всі долучаються. Хочу підписати кожен примірник, буде покупцям такий маленький сюрприз до книги".


Ідея створення книги, зі слів автора, виникла у 2023 році під час виконання завдання на Дніпропетровщині.
"Вечорами я дивився відео про роботу бойових медиків. І вирішив, що про це треба розказати всьому світові. Дружина казала: «Що ж ти будеш писати, як ти в тому не дуже розбираєшся?». Але я вивчив тему, дослідив. І процес написання зайняв близько 10 місяців. Потім зв'язався з видавництвом і ще десь п'ять місяців ми редагували текст", — поділився Сергій Савюк.
Додав, що до створення книги долучилися рідні та знайомі:
"Дружина Юлія стала першим критиком і перевела рукопис у цифровий формат, батьки допомогли фінансово, друзі — юридично. Обкладинку намалювала моя похресниця Яна Момотюк", — поділився Сергій Савюк.
Сержант зазначив, що до написання його надихнула також робота мами-фельдшерки, яка присвятила професії понад 25 років. Розповів, що коли вона читала щоденник, то плакала.
Книга є благодійною — всі гроші з продажу мають спрямувати на закупівлю дронів. На перших сторінках щоденника автор показав власний екслібрисХудожньо виконана етикетка або печатка, яка вказує на власника книги, яким штампує домашню бібліотеку.



"Я служу в підрозділі зв'язку, мене хлопці навчили робити атаки на російські сайти. Також я є учасником волонтерської організації "Тенета". Нам не вистачає робочих рук, ми плетемо маскувальні сітки, кікімори. Також ми донатимо. Хто не може донатити — помоліться за воїна".
Окрема сторінка його життя — благодійні забіги. Спершу, розказав, зареєструвався в тематичній спільноті та бігав, роблячи донати для ЗСУ.
"А потім виникла ідея бігати в пам'ять про героїв, щоб вони не були забутими. Я біжу, пишу про це у соцмережах і прошу донатити. Багато людей питає, куди скидати гроші — і скидають. По десять кілометрів бігав, по п'ять, по сім — як яке натхнення. У майбутньому хотів би пробігти марафон", — поділився Сергій.
У планах військового — дослідити тему полону та написати про це нову книгу. Але найбільша мрія — війна закінчилася перемогою України, здобутою не за будь-яку ціну, а саме на українських умовах.


Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok


