Юрист з Рівненщини Василь Курилас припустив, що "економічно слабші" громади мають об'єднуватися з іншими, "сильнішими". Це допоможе їм бути більш ефективними.
Про це науковець, радник, юрист Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Курилас розповів журналістам Українське радіо.Рівне.
Він послався на допис нардепа Віталія Безгіна, в якому той закцентував, що є різні ситуації з фінансовою спроможністю місцевих громад та існує декілька шляхів розв'язання питання.
Народний депутат анонсував можливі оновлення адміністративно-територіального устрою України. Мова про зміну кількості та меж районів і громад відповідно до європейських стандартів. Це стосується, зокрема, Сумщини, Чернігівщини та Херсонщини.
Ставлення експерта до об'єднання громад
Зі слів Василя Куриласа, деякі громади можуть бути приєднаними до більш спроможних громад, щоб забезпечити той рівень надання адміністративних послуг, які надають у громадах, що мають більшу фінансову спроможність.
"Дійсно може бути, як у 2020 році — тоді було прийнято рішення про укрупнення відповідно меж територіальних громад, визначення взагалі їхньої кількості за перспективним планом, які узгоджувалися на рівні обласних державних адміністрацій та Кабінету міністрів України", — зазначив Василь Курилас.
На думку юриста, громади повинні використовувати інструмент міжмуніципального Міжмуніципальне співробітництво — це інструмент, що дозволяє громадам спільними зусиллями вирішувати проблеми, з якими вони не можуть впоратися самотужкиспівробітництва, оскільки це дає змогу ефективніше та економічно вигідніше спільно виконувати повноваження. У таких випадках "багатші" громади на певних умовах могли б ділитися грошами з "біднішими".
"Є, наприклад, громади, які мають, скажемо, уже наразі "реверс" — тобто, вилучення коштів, бо є надлишки. Відповідно до бюджетних норм, вони вилучаються до державного бюджету. Тому тут все залежить ситуативно, мабуть, від активності як самих депутатів, так і очільника, і навіть громади, тому що вони підштовхували на ці всі речі".
"Критично бідні" громади на Рівненщині
Суспільне у квітні писало, що на Рівненщині 19 громад можна вважати "критично бідними" — це третій показник з кінця на тлі всієї України. Доктори наук з державного управління дослідили динаміку показників фінансової спроможності територіальних громад Рівненщини за підсумками 2024 року.
Оцінка "критично бідні" — це спрощений варіант "критичного рівня фінансової спроможності", який використали експерти у своєму дослідженні.
За словами експертів, порівняльний аналіз здійснено за методикою в розрізі 11 показників. За підсумками розрахунків сформували узагальнені результати фінансової спроможності територіальних громад з розподілом на рівні спроможності: високий, оптимальний, задовільний, низький, критичний.
Серед 19 громад Рівненщини критичний рівень показників фінансової спроможності продемонстрували:
- Семидубська;
- Варковицька;
- Малинська;
- Полицька;
- Деражненська;
- Володимирецька;
- Немовицька;
- Каноницька;
- Великомежиріцька;
- Висоцька;
- Мізоцька;
- Степанська;
- Антонівська;
- Березівська;
- Старосільська;
- Бокіймівська;
- Рафалівська;
- Соснівська;
- Мирогощанська.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
