Максим Шевченко із Полтавщини відновлюється після поранення, яке отримав внаслідок обстрілу Супрунівки у квітні 2024-го. Уламками ракети чоловікові розірвало артерії та вени на ногах та перебило стегнові кісти. 10 місяців Максим був у лікарні, йому зробили майже три десятки операцій. Нині він заново вчиться ходити.
40-річний Максим Шевченко відновлюється вдома після лікування. Чоловік отримав травми внаслідок ракетного удару по Супрунівці 8 квітня 2024-го.
"Кіно дивився, просто мене знесло, я ні вибуху не чув, нічого, я навіть не зрозумів, що відбулося. Я пам’ятаю: прокинувся, замість усього арка, і все вибухає горить, потім винесли мене, кудись поклали. Перебило обидві артерії стегнові з кістками, з венами. Ми довелося. Операцію робили, вирізали вени з паху і вставляли. Отака складна операція була", — розповів травмований внаслідок обстрілу Максим Шевченко.
"Вибух страшенної сили, я повернулася до вікна, вікон нема, стін нема, все горить, побігла до сина через скло, він лежав на підлозі, кров била фонтаном у стелю. Я відразу зрозуміла: артеріальна кровотеча, і рахунок іде на секунди, почала шукати джгут, Перетягнула ногу", — розповіла мама травмованого чоловіка.
Через травми кінцівок Максим втратив багато крові.
"У нього була критична кровотеча, десь біля 4 літрів крові втратив він, більше п’яти днів йому переливали кров. Кров фонтаном била, я 40 років у медицині пропрацювала, але такого не бачила, я бачила таке тільки в кіно. Вся кімната була у крові – і на підлозі, і на стелі уже багато крові було. Отам на стелі не тільки кров, а й м’язи були", — додала Зоя Коваленко.
Десять місяців чоловік пролежав у лікарнях. За цей час йому виконали майже три десятки операцій.
"У реанімації місяць, там жах був, крики, не міг вночі спати, тільки вдень спав, потім у травматології місяць, потім у Кременчуці місяць і знову в травматології місяців три, там дві операції мені робили, потім у реабілітацію. І знову в травматологію, доробили мені операції", — продовжив Максим Шевченко.
"Лікарі зробили неймовірне, вони боролися за його житті. А ми молилися, нам нічого більше не лишалося. Всі 10 місяців під операційною, кожну операцію його проводжала і зустрічала, а під час операції молилася. мама травмованого чоловіка.
Зараз Максим заново вчиться ходити, попереду у нього – довготривала реабілітація.
"Два місяці тому тільки на ноги став, а то не міг. Ліва ще більш-менш, а права важко розходжується, вона не розгинається", — розповів травмований внаслідок обстрілу.
". Зараз уся надія, що він відновиться, що реабілітацію ми витягнемо, бо це дуже дорого, але стараємося. Сподіваємось, що наш син хай може й не одужає зовсім, але хоча б буде ходити, головне – він живий", — додала Зоя Шевченко.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
