Нацгвардієць Валерій із позивним "Хорт" захищає Україну із 2022-го року. Нині служить у взводі снайперів. Такі фахівці можуть здійснювати влучні постріли з відстані 1,5 кілометра, але працюють і в ближніх боях.
Про нюанси своєї роботи "Хорт" розповів Суспільному у День Нацгвардії, який щорічно відзначають 26 березня. Нині виповнюється 11 років від моменту її заснування.
Чоловік родом із Кременчука. На початок повномасштабної війни проживав у Києві, був керівником підприємства. У війську він із травня 2022-го року, до терцентру комплектування звернувся самостійно.
"Спочатку я потрапив ― президентська бригада, 22-й окремий батальйон спеціального призначення. Були ми на різних напрямках: Бахмут, Часів Яр, Костянтинівка. Коли сформувалася "Гвардія наступу", я подав документи до полку "Азов", прослужив біля пів року, після чого я перевівся в 17-ту бригаду".
Зараз Валерій ― головний сержант взводу снайперів спецпризначення 17-ї Полтавської бригади "Рейд" НГУ. Цей підрозділ сформували менше року тому.
"Снайпер повинен мати не тільки фізичну підготовку, але й мати математичний склад розуму. Ти повинен уміти вирахувати дистанцію, врахувати вітер, погодні умови. Все це дуже впливає на постріл".
За його словами, професіонали можуть влучати у цілі за 1,5―2 кілометри. Для цього потрібна постійна та наполеглива підготовка.
"Я не воював у ті часи, коли це була АТО. Можливо, тоді снайпери працювали на цих дальніх дистанціях, коли була можливість це робити. І не було таких близьких боїв, як зараз. Зараз так змінилися умови війни, що снайпер може перебувати і на дуже близьких дистанціях: і на 300 метрів, і на 200 метрів".
Нині, розповів "Хорт", українцям важливо об’єднатися. Мотивувати людей долучатися до війська має, зокрема, відповідальність перед їхніми родинами та бажання їх захистити.
"Не можна недооцінювати ворога. Він дуже хитрий, дуже і вмотивований, якби там не казали про них. Ці люди прийшли нас вбивати. Вони теж тренуються. І вони не збираються відступати. Я думаю, що прийде час, коли діти спитають у своїх батьків, братів: "А де ти був в той час, коли було важко в твоїй країні?" В мене теж росте маленька дочка, їй вісім років, і син є 15 років. Я думаю, їм не буде соромно, що їхній батько в цей час не сидить вдома".
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
