2024 року кількість лісових пожеж і їхні площі на Полтавщині набагато більші у порівнянні з минулими роками. На частоту виникнення вплинула відсутність опадів, а на швидкість поширення – поривчастий вітер.
Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповів т.в.о. директора філії "Полтавське лісове господарство" Олександр Глушко.
"Так було, зокрема, із пожежею, що виникла 17 вересня поблизу села Мала Перещепина. Сильні пориви вітру спричинили масштабну верхову пожежу, внаслідок чого вогонь пройшов більше 700 гектарів лісу. Це ціла екосистема, що піддалася впливу стихійного лиха. За період моєї роботи у лісовій галузі з такими масштабами я не стикався. А так щодня ми фіксуємо від двох до десяти невеликих пожеж".
Основна причина – це людський фактор. Попри заборону на відвідування лісів у період дії воєнного стану, люди заходять у лісові масиви. Також обриваються лінії електропередач, падають дроти і в цей момент може бути займання.
"Найчастіше лісові пожежі починаються від населених пунктів, де «господарі» на своїх садибах спалюють залишки сухої рослинності, і вогонь від домоволодінь поширюється на лісовий масив. Закономірність у тому, що більше пожеж виникає саме на вихідних", — додав Олександр Глушко.
Найнебезпечніші займання у хвойних лісах, бо вони більш горючі. Оскільки, на відміну від листяних, у хвойних виникають верхові пожежі. Низові менш безпечні, бо це, як правило, горить лісова підстилка.
"Після того, як пожежу локалізують, ще тривалий час ведуть спостереження за враженою вогнем територією. Адже після пожежі може залишитися невелика кількість жару, який не помітно. Він не димить, але у випадку посилення вітру чи підвищення температури повітря, може знову розгорітися вогонь і поширитися".
Виявленням пожеж займається Державна лісова охорона, що визначеними маршрутами патрулює певні території у лісі. Найефективніший метод – це відеосистеми. Розташовані вони на щоглі на висоті. Оператор здійснює спостереження і у випадку найменшого задимлення повідомляє пожежникам, які виїжджають на місце.
"Якщо людина побачила пожежу у лісі, то не варто починати її гасити самій, а потрібно негайно повідомити пожежників або лісівників. До їх приїзду, якщо це не загрожує життю людини і у неї є, наприклад, лопата, граблі, наявність води, то вона може спробувати локалізувати вогонь або загасити. Ще такий є метод цікавий, як «відбивати вогонь». Це коли нічого немає під руками, то треба виламати гілку з дерева, якою захлистують полум’я", — розповів Олександр Глушко.
Лісові пожежі, особливо масштабні, мають великий вплив на екосистему. Адже вогонь випалює все, що є органічне. Щодо відновлення випаленої території, то може бути два варіанти.
"Перший – це природне відновлення лісу. Коли після пожежі залишається усе, як є, і з часом на цій території розвивається зовсім інша екосистема. Першими її заселяють дерева-піонери, що з’являються самосівом. Другий варіант, що зазвичай відбувається, - це прибирання дерев, що загинули, тобто суцільні санітарні рубки. А потім висаджування нового лісу на місці того, що вигорів. Років мінімум через 30, а то й через 50, коли ці насадження виростуть, можна буде говорити про відновлення тієї екосистеми, що була до пожежі".
Більше слухайте в ефірі Українського радіо "Полтава" за посиланням.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
