28 грудня у Полтаві влаштували панахиду за воїнами, які захищали Україну від російського вторгнення. Це Олександр Шуст та Олександр Шевченко з обласного центру.
Заупокійну молитву за бійцями розпочали близько 10:00 у Свято-Успенському соборі ПЦУ. Попрощатися прийшли рідні, друзі та знайомі воїнів. Про це з місця події повідомила кореспондентка Суспільного.
Молодший сержант Олександр Шуст пішов захищати державу у перший день повномасштабного вторгнення. Служив на посаді головного сержанта ― командира першого стрілецького розвідувального відділення.
Знайома загиблого воїна Олександра Шуста Анастасія Лень Суспільному розповіла:
"Він був такою гарною безвідмовною людиною. Дуже світла людина, позитивна. Шкода дуже його. У нього залишилась дружина Маринка і двоє діток. Двоє хлопчиків ― Ярослав і Владик. Молодший наче у початкових класах, а старший ― у старших класах".
Загинув 43-річний воїн 21 грудня 2023-го під час артобстрілу на Донеччині. Про це Суспільному повідомив начальник групи морально-психологічного забезпечення міського терцентру комплектування та соцпідтримки Сергій Шкурупій.
"Разом працювали, він по установці пральних машин, бойлерів, великої побутової техніки, а я продавцем був. Дуже хороша людина, мені дуже шкода, що такі люди покидають землю. Завжди безвідмовний. Бували такі моменти, що черга велика, клієнт упирається: "От треба сьогодні встановити мені і все". Телефоную: "Саш, будь ласка". Саша: "Артуре, знайду хвилинку", ― розповів Суспільному колега воїна Антон Кірганосов.
За словами начальника групи морально-психологічного забезпечення міського терцентру комплектування та соцпідтримки Сергія Шкурупія, солдат Олександр Шевченко до війська долучився 1 липня 2022-го. Був оператором десантно-штурмового батальйону. Загинув 22 грудня 2023-го у бою за Україну поблизу села Кліщіївка на Донеччині. Воїнові було 36 років.
Друг загиблого Олександр Згурський Суспільному розповів:
"Він одразу хотів піти на фронт, спочатку не вийшло, потім пішов до військкомату, його мобілізували, потрапив до десантної частини. Насправді героїчно воював. Ми його знаємо в Полтаві не тільки як воїна, не тільки людину, віддану Батьківщині, він був дуже талановитим художником, він був одним із основоположників страйкбольного руху на Полтавщині".
Товариш полеглих військових Сергій Пантюхов сказав:
"Те, що вони були там (на фронті ― ред.), а не тут ховалися, це говорить, що вони великі і світлі хлопці. Царство їм небесне, герої не вмирають".
Обох воїнів поховали на Затуринському кладовищі у Полтавській громаді.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
