Учасники проєкту "Університет третього віку" у Полтаві здобувають нові навички та вчаться підтримувати свій психічний стан в умовах повномасштабної війни.
Про це в ефірі "Суспільне Спротив" розповіла керівниця проєкту Світлана Нестуля. За її словами, "Університет третього віку" у Полтаві діє п’ять років. Найстаршій його слухачці ― 89 років.
"Коли ми починали цей проєкт, одним із завдань була і соціалізація, крім того, що наші слухачі отримують навички, зокрема, в комп’ютерних технологіях, краєзнавчі студії, українська мова, іноземні мови, хореографія, скандинавська ходьба, йога, арттерапія. Усі ці заняття дають їм можливість, по-перше, отримувати нові якісь знання, вміння, навички, а по-друге, вони весь час перебувають у колективі. І зараз вони говорять, що навіть змінили ставлення до себе самих", ― каже Світлана Нестуля.
За її словами, ці заняття та соціалізація, зокрема, сприяють підтримці психічного здоров’я у слухачів.
"Коли почалася війна (повномасштабна ― ред.), ми зателефонували нашим слухачам з пропозицією долучитися до плетіння сіток. Перші місяці ми читали їм курси психології, як справлятися з тривожністю, як дотримуватися харчового балансу, скільки пити води. Тобто все те, що допоможе людині утримувати себе в нормальному психічному стані", ― повідомила керівниця проєкту "Університет третього віку" у Полтаві.
Як підтримати психічне здоров’я людей старшого віку
Як розповів в ефірі "Суспільне Спротив" психіатр та психотерапевт Євген Скрипник, під час дослідження у США виявили, що 20% людей у віці понад 55 років мають психічні розлади.
"Це у всьому світі є, у нашій країні ще більше. В першу чергу на це впливає вихід на пенсію, тому що раніше людина була затребувана, працювала, ходила на роботу, була у колективі. Тут вона виходить на пенсію у 60 років і стає непотрібною і незатребуваною. І в неї можуть виникати психічні розлади, порушення сну, тривожність і так далі", ― розповів психіатр.
За його словами, аби уникнути хвороб, людині треба спілкуватися з близькими та знайомими, бути фізично активною, ходити на прогулянки тощо.
"Якщо в людини виникають якісь порушення ― порушення сну, депресія, тривожності, то вона повинна звертатися до лікарів, психологів, психотерапевтів. На жаль, у нашій країні є стигматизація, вона розвинута не скільки у молоді, скільки у літніх людей", ― розповів Євген Скрипник.
Симптоми тривожних розладів у старшому віці
Серед симптомів, які можуть свідчити про розвиток психічних розладів, є, зокрема:
- помітні зміни в настрої, енергійності чи апетиті;
- збайдужіння чи відсутність позитивних емоцій;
- безсоння чи надмірна сонливість;
- необґрунтована надмірна тривожність, злість та агресивність;
- зловживання алкоголем тощо.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
