Окрім пам’ятників, які несуть імперську символіку, у Полтаві також є архітектурні пам’ятки, які так чи інакше пов’язані з Російською імперією. Про те, що може зробити місцева влада, а що мають спочатку затвердити на законодавчому рівні, Суспільному розповіла голова комісії з питань містобудування, депутатка Полтавської міськради Юлія Городчаніна.
Ситуація щодо деколонізації у Полтаві
В Україні ще не ухвалений закон про деколонізацію, який би зобов’язував органи місцевого самоврядування демонтувати об’єкти та пам’ятки, пов’язані, зокрема, із Російською імперією та її діячами.
"Перше питання, все ж, критеріїв – як будуть визначатися ті пам’ятки, об’єкти, які підпадатимуть під деколонізацію і під критерій «імперськості». Тобто є зрозумілі цілком об’єкти – пам’ятник Келіну чи пам’ятник Ватутіну. А є складні позиції, коли треба розуміти однозначно, згідно з законодавством, які пам’ятки треба буде демонтувати, які на розсуд органу місцевого самоврядування. Цих критеріїв поки прописаних немає", – говорить Юлія Городчаніна.
За її словами, іще одне складне питання щодо деколонізації у Полтаві пов’язане з архітектурними пам’ятками.
"Якщо це будівля на честь когось, сама собою будівля є архітектурною пам’яткою чи історичною пам’яткою. І якщо зняти табличку, на честь кого вона, сенс може змінюватися. Ми її не сприймаємо уже так. Або хто з полтавців нараз знає, що Біла альтанка називається насправді Ротонда дружби народів до 200-ліття Полтавської битви?"
Для вирішення подібних проблем слід влаштовувати публічну дискусію із залученням, зокрема, громади та науковців, говорить депутатка.
"Для того, щоб виокремити об’єкти, які ми можемо переосмислити, надати нового змісту і залишати, зберігати ті, які несуть культурну, архітектурну, історичну цінність. І ті, які в законному полі ми маємо демонтувати".
Що можна зробити на місцях
Згідно з чинним законодавством, рішення про демонтаж тих чи інших пам’яток мають ухвалювати органи охорони культурної спадщини різних рівнів.
"Тобто якщо пам’ятка місцевого значення, то може ухвалювати рішення місто чи то область. Це трохи наразі складний процес – вилучення пам’ятки з реєстру, виготовлення документації технічної на перенесення, демонтаж або зняття цієї пам’ятки, якщо ми говоримо про монументи".
Полтавська міська рада може ухвалити рішення про демонтаж пам’яток місцевого значення, а також об’єктів, які не мають охоронного статусу та документації.
"Те, що ми можемо зробити тут і зараз на рівні Полтавської міської ради, – демонтувати пам’ятник Ватутіну, ухвалити рішення про демонтаж пам’ятника Зигіну, про місце відпочинку Петра І, тому що тут все очевидно. У Петровському парку навпроти краєзнавчого музею є начебто надгробний камінь, поховання братів Літвінових, на якому написано, що їх вбили «петлюрівські банди». По-перше, немає інформації про те, що там справді було поховання. По-друге, який посил несе ця надгробна плита?"
За словами Юлії Городчаніної, у цій ситуації спростити роботу органів місцевого самоврядування може ухвалення закону "Про деколонізацію гуманітарної сфери України". Його зареєстрували у Верховній Раді 1 вересня цього року.
"Головне, щоб були визначені чіткі терміни. Пам’ятаєте, як було з перейменуванням вулиць 2015-го року? Коли це віддали на добру волю органів місцевого самоврядування, то частина міст пройшли цей процес дуже швидко і якісно, а частина – відтягували, наскільки могли. І саме Полтава так і не перейменувала вулиці, це зробила обласна адміністрація, тому що на них поклали оцю відповідальність. На жаль, ми бачимо, що у Полтаві, скоріше за все, така сама ситуація буде і з деімперілізацією, деколонізацією".
Через це, говорить депутатка, у законі важливо визначити не лише алгоритм дій, а й відповідальність за невиконання.
Куди подіти демонтовані пам’ятки
Для перенесення полтавських пам’ятників можна створити новий музей або ж використати потужності вже існуючих. Але це рішення варто ухвалювати тоді, коли буде зрозуміло, скільки саме пам’яток треба зберегти, каже Юлія Городчаніна.
"Враховуючи ситуацію у Полтаві, вона в нас одночасно і складна, і дещо простіша з точки зору вирішення. Складна тому, що якщо подивитися відверто, – у нас весь центр міста історичний і багато пам’ятників асоціюються чітко з однією подією – Полтавською битвою. І тут питання – чи сприймаються вони всі як слава російській зброї, і тоді автоматично підпадуть під деколонізацію всі без винятку, чи ми маємо аналізувати кожен окремо цей пам’ятник і ухвалювати рішення".
Якщо доведеться прибирати усі пам’ятки, які пов’язані з подіями Полтавської битви, то їх можна перемістити в однойменний музей.
"Тут момент, щоби це були елементи експозиції і ми правильно транслювали цю історичну подію і наслідки для України, що відбулося для нас від цього моменту".
Щодо створення нового музею радянської окупації нині ведуть обговорення представники робочої групи, яку сформувала обласна рада.
"Як на мене, не варто створювати багато нових музеїв, установ, якщо ми маємо нормальний музей Поля Полтавської битви, величезну територію і вже існуючі там об’єкти, то важливо просто доповнити експозицію, розширити сам музей. Це й економія з точки зору менеджерських, адміністративних речей, і, як на мене ,це більш комплексний підхід, коли все, що пов’язане з цими подіями, буде в одному місці".
Усі процеси щодо демонтажу та прибирання з публічного простору об’єктів, які несуть імперську символіку, мають бути узаконеними, говорить Юлія Городчаніна.
"Маємо багато приділити часу для того, щоби це все відбулося максимально законно, у демократичний спосіб. Не так, як у нас було після Революції Гідності з пам’ятниками Леніну. Це була така вимушена міра, тоді громада не бачила іншого способу, як позбавитися цього. Зараз ми вже доросліші як громадянське суспільство і маємо в юридичному, правовому полі вирішити ці питання".
Читайте також
"Наші рекомендації не є законом": чи можливо демонтувати частину пам’ятників у Полтаві
