Розумівся у будівельній справі та не відмовляв у допомозі. Так про Олександра Цегельника розповідають його знайомі. Старший сержант загинув, обороняючи Україну від російських військ. Про це Суспільному повідомив речник обласного центру комплектування та соцпідтримки Роман Істомін. Воїн поліг 20 липня, а поховали його 27 липня поблизу Полтави.
У Свято-Успенському соборі у Полтаві прощаються із Олександром Цегельником, який поліг на війні.
Загинув Олександр 20 липня через танковий обстріл поблизу селища Новолуганське на Донеччині. Мав звання старший сержант. Йому було 46 років.
"Росли на одній вулиці, можна сказати. Виріс із ним. Через його двір проходив. Він жив у Полтаві, я вдома у селі. Коли мені треба було щось у Полтаві по будівництву, я йому дзвонив, питав, де плитка, де водостоки до даху. Він мені допомагав їх діставати, показував, де (придбати матеріали – ред.)", - говорить знайомий загиблого Віталій Окара.
Народився боєць у селищі Білики, згодом проживав у Чутівській громаді, а потім – у Полтаві. Сусідкою по дачі Олександрові була Лариса Дрібна.
"Своїми руками один, практично усе з нуля. Усе розбив, розламав і по-новому усе зробив. Хороший сусід. Що до нього не звернися, усе (допоможе – ред.). Міцної статури, сильний, золоті руки. Не було такого, щоб він у чомусь відмовив", каже знайома загиблого Лариса Дрібна.
В одному із вишів Полтави воїн навчався за спеціальністю, пов’язаною із будівництвом.
"Він був заочником (навчався на заочній формі – ред.). Дуже часто пертиналися. Він намагався допомогти в усьому навіть викладачам. Настільки була людина відкрита, щира. Для нас це дуже глибока втрата. Вічна йому пам’ять і наша любов. Щоб дорога до його могили ніколи не заростала", - говорить викладачка загиблого Ніна Ореховська.
Поховали Олександра Цегельника на кладовищі у селі Затурине, що поблизу Полтави.
