Поблизу Полтави відкрили мурал п'ятьом загиблим військовослужбовцям, які служили у 3-ій Окремої штурмовій бригаді. Це — Артем Осін на позивний «Оззі», Євген Кулик «Лис», Нікіта Павленко «Каплан», Ярослав Прокоф'єв «Барбек» та Ігор Горіславець «Гарік». Усі вони були полтавцями або проживали у місті. Стінопис створили до Дня Української повстанської армії.
Про це розповіли Суспільному побратими полеглих бійців.
24 жовтня на околиці обласного центру відкрили мурал пам'яті п'ятьом полеглим воїнам, які служили у 3-ій Окремій штурмовій бригаді ЗСУ та загинули під час захисту України.
«Оззі», «Лис», «Каплан», «Барбек», «Гарік» – це воїни-добровольці, які з перших днів війни стали на захист нашої Батьківщини. Хоч і фізично вони не з нами, але їхня мета не померла, вони дали приклад для наслідування. Вони віддали своє життя для збереження майбутніх поколінь, ми пам'ятаємо їхній чин і з честю продовжуємо їхню справу. Тіла загинуть, лишиться ідея. Пам'ятаємо, помстимось, — розповів побратим воїнів.
Усі бійці були полтавцями або проживали у місті. Це — Артем Осін на позивний «Оззі», Євген Кулик «Лис», Нікіта Павленко «Каплан», Ярослав Прокоф'єв «Барбек» та Ігор Горіславець «Гарік».
«Я давно знайомий з всіма воїнами, які зображені на цьому муралі. З кожним із ним починали шлях у різних підрозділах, з другом «Капланом» починали шлях в ЗЗО «Азов Харків» (бойовий підрозділ створений наприкінці травня 2022 року на базі колишнього 226-го розвіддиверсійного батальйону 127-ї окремої бригади ТрО, який згодом був трансформований та увійшов до складу ЗСУ – ред.). З другом «Оззі» давно знайомий, ще в тренувальному таборі познайомились. З другом «Гаріком» також познайомились, коли формувався протитанковий батальйон. З другом «Гаріком», з другом «Лисом» були на одному завданні у Кліщіївці. Ці люди для мене як рідні», — зазначив побратим загиблих воїнів з позивним «Анатоліч».
Артем Осін на позивний «Оззі» служив у протитанковому батальйоні 3-ї окремої штурмової бригади, який згодом став основою для 21-го окремого полку безпілотних систем «Кракен». Євген Кулик з позивним «Лис» військову кар'єру розпочав у французькому легіоні, а після початку повномасштабної війни повернувся в України та пішов до війська. Також служив у 3-ій окремій штурмовій бригаді, був командиром відділення протитанкових ракетних комплексів.
«Всі вони були професійними бійцями та цвітом нашої нації, захисниками. Лис – це був перший наш вихід, перший день наших бойових дій, був оператором кулемета, відбивав штурм вагнера (російське збройне формування – ред.). «Оззі» з «Лисом» були в одному окопі, також загинули від ворожої міни. Хочемо, щоб люди знали про цих воїнів, люди, жителі міста, нащадки, знали, які відважні воїни жили в цьому місті і захищали нашу свободу», — поділився побратим загиблих воїнів з позивним «Кокос».
«Я прекрасно знав як друга «Лиса», «Каплана», «Гаріка», «Оззі». Друг «Лис» та «Оззі» загинули 2023-го під час бою у населеному пункті Кліщіївка на Бахмутському напрямку, інші хлопці загинули на Харківському напрямку у 2025-2026-их роках. Всі вони були максимально світлими добрими людьми, любили сміятись, любили свою державу», — розповів побратим загиблих воїнів «Друг СС».
Нікіта Павленко на позивний «Каплан», Ігор Горіславець «Гарік» та Ярослав Прокоф'єв з позивним «Барбек» служили у 21-го окремого полку безпілотних систем «Кракен». «Каплан» долучився до оборони держави у листопаді 2022-го, а із серпня 2025-го обіймав посаду оператора роти ударних безпілотних авіаційних безпілотних комплексів.
«Ця людина замінила мені старшого брата, пам'ятаю його з семи років. Він зустрічався з моєю старшою сестрою та завжди був поряд. Він завжди хотів піти на якийсь «рух», лише щось би робити, аби не сидіти на місці, дуже сімейна була людина.У нього лишилися дівчина його Аня, мама, бабуся», — розповів друг Нікіти Павленка «Каплана» Дмитро.
Ігор Горіславець «Гарік» обіймав посаду командира взводу роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.
«21 липня загинув цього року, а 10 червня йому було 30 років, практично через місяць. Молодець, наскільки він жив цим. Я думаю, тут усі вони цим жили. Настільки відданим був оцій воєнній справі. Останній раз, як він у відпустці був у травні, він каже: «Я зараз кайфую від того, чим я займаюся. Я зараз роблю ту справу, про яку мріяв», — повідомив батько Ігоря Горіславця «Гаріка» Олег Горіславець.
Ярослав Прокоф'єв з позивним «Барбек» на захист України став у жовтні 2024-го, а з 2025 року обіймав посаду оператора важких бомберів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.
«Дівчина «Барбека», майбутня наречена мала бути, так сталося, що не склалося, не встигли. Ми планували, ми хотіли, якраз через місяць, у новому році, в 2026-му. Він був веселим, класним, завжди підтримував, дуже добре готував. Він загинув 8 грудня 2025-го року. У нього залишились батьки, але вони залишились в Луганську і лишилась я одна», — розповіла дівчина Ярослава Прокоф'єва «Барбека» Олена Хоменко.
Стінопис загиблим бійцям створили до Дня Української повстанської армії. Біля кожної портрету на муралі викарбували слово «друг».
«Друг – це одна з традицій Третього армійського корпусу називати один одного друг, не зважаючи на звання, посаду, у першу чергу ми один для одного друзі, подруги, побратими, посестри, це знак поваги і довіри», — поділився побратим загиблих воїнів з позивним «Анатоліч».
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
